1. Словник української мови в 11 томах

шкурний

ШКУ́РНИЙ, а, е, розм. Пов’язаний з піклуванням тільки про власне життя, власний добробут, достаток і т. ін.; корисливий.

[Смола:] Громадська робота вища за шкурні інтереси (Мик., І, 1957, 157);

Так, все життя він.. буде обстоювати те, у що вірить. Змітатиме з дороги все брехливе, шкурне, усе, що поганить людей (Мур., Свіже повітря.., 1962, 188).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкурний — див. КОРИСЛИВИЙ. Словник синонімів Караванського
  2. шкурний — [шкурнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. шкурний — ШКУ́РНИЙ, а, е, розм. Пов'язаний з піклуванням тільки про власне життя, власний добробут, достаток і т. ін.; корисливий. [Смола:] Громадська робота вища за шкурні інтереси (І. Микитенко); Так, все життя він .. буде обстоювати те, у що вірить. Словник української мови у 20 томах
  4. шкурний — шку́рний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  5. шкурний — -а, -е, розм. Пов'язаний з піклуванням тільки про власне життя, власний добробут, достаток і т. ін.; корисливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шкурний — КОРИ́СЛИВИЙ (який прагне до власної вигоди, наживи), КОРИСТОЛЮ́БНИЙ, МЕРКАНТИ́ЛЬНИЙ, ШКУ́РНИЙ розм., ШКУ́РНИЦЬКИЙ розм.; НЕБЕЗКОРИ́СЛИВИЙ (не позбавлений зацікавленості в користі, вигоді); ЖА́ДІБНИЙ, ПОЖА́ДЛИВИЙ... Словник синонімів української мови