шлем

ШОЛО́М (старовинний військовий металевий головний убір), ШЛЕМ заст.; ШИША́К (з вістрям і кулькою на кінці). По п'ять чоловік у ряд їхали дружинники,.. виблискували проти сонця щити й шоломи (А. Хижняк); Скинув (Болотніков) свій рицарський шлем, обшитий бобровим хутром (І. Ле); Юнак Несе зі стрілами сайдак, І лук, і, весь в іржі, стремить Його шишак (переклад за ред. М. Рильського).

ШОЛО́М (сучасний спеціальний захисний головний убір, перев. військовий), ШЛЕМ розм.; ШОЛОМОФО́Н (з вмонтованим звукоприймачем, телефонними навушниками, переговорним пристроєм). Йдемо по дорозі ми кроком швидким, хитливо і хвильно рядами. Зелені шоломи, червоні зірки... (В. Сосюра); Кость нап'яв на себе водолазне спорядження,.. натяг шлем на голову, чоботи з свинцевою вагою (Ю. Яновський); Сіробаба прилетів. Вже видно з кабіни голову його в шоломофоні (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шлем — Шолом, див. каска, шишак Словник чужослів Павло Штепа
  2. шлем — ШЛЕМ¹, а, ч., розм., рідко. Те саме, що шоло́м. Болотников .. скинув свій рицарський шлем, обшитий бобровим хутром (Іван Ле); Семен був у сірій шинелі по формі й шлемі (Л. Смілянський). ШЛЕМ², у, ч., карт. Словник української мови у 20 томах
  3. шлем — шлем 1 іменник чоловічого роду шолом розм., рідко шлем 2 іменник чоловічого роду у картах, у тенісі Орфографічний словник української мови
  4. шлем — I -а, ч., розм., рідко. Те саме, що шолом. II -у, ч., карт. Становище, коли супротивник одержує менше належної кількості взяток. Призначити шлем. Великий шлем — становище, за якого супротивникові не дано жодної взятки. Малий шлем — становище, за якого супротивникові дано тільки одну взятку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шлем — ШЛЕМ¹, а, ч., розм., рідко. Те саме, що шоло́м. Болотников.. скинув свій рицарський шлем, обшитий бобровим хутром (Ле, Побратими, 1954, 11); Семен був у сірій шинелі по формі й шлемі (Сміл., Зустрічі, 1936, 234). ШЛЕМ², у, ч., карт. Словник української мови в 11 томах