шляхетність
БЛАГОРО́ДСТВО (чистота моральних якостей, висока принциповість і т. ін.), БЛАГОРО́ДНІСТЬ, ВЕЛИКОДУ́ШНІСТЬ, ЛИ́ЦА́РСТВО (РИ́ЦАРСТВО), ШЛЯХЕ́ТНІСТЬ, АРИСТОКРАТИ́ЗМ підсил. рідше (перев. у манерах, поведінці, ставленні до кого-небудь). В праці, як і в пісні, найширше, найвиразніше розкривається душа людини, її благородство (П. Інгульський); — Хай панна Катруся держить свої сентименти для свого нареченого... для мене це уцінений товар. Суліман не дурень бавитись у благородність (Ірина Вільде); — Це добре, що ти знайшов у собі й для суперника крихту великодушності (О. Гончар); Маючи вроджене почуття шляхетності й, сказати б, чоловічої делікатності, він розумів, що негоже отак навпрямець посилати цього маленького королика під три чорти (П. Загребельний). — Пор. 1. благоро́дний, 2. благоро́дний.
Значення в інших словниках
- шляхетність — (вияв високої моральності у ставленні до інших людей) аристократизм, благородність, великодушність. Словник синонімів Полюги
- шляхетність — [шл'ахет(')н'іс'т'] -тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- шляхетність — рос. шляхетность вишуканість у поводженні, поведінці, діях, манерах; лицарство. Eкономічна енциклопедія
- шляхетність — ШЛЯХЕ́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до шляхе́тний. Йому було майже приємно, що не він сам згоджується на поступки, а стороння особа його умовляє. Треба тільки витримати роль ображеної шляхетності (З. Тулуб); Наталочка походила із заможної сім'ї, .. Словник української мови у 20 томах
- шляхетність — шляхе́тність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шляхетність — -ності, ж. Абстр. ім. до шляхетний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шляхетність — Шляхе́тність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шляхетність — ШЛЯХЕ́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до шляхе́тний. Йому було майже приємно, що не він сам згоджується на поступки, а стороння особа його умовляє. Треба тільки витримати роль ображеної шляхетності (Тулуб. Словник української мови в 11 томах