шляхетність
ШЛЯХЕ́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до шляхе́тний.
Йому було майже приємно, що не він сам згоджується на поступки, а стороння особа його умовляє. Треба тільки витримати роль ображеної шляхетності (Тулуб. Людолови, І, 1957, 26);
Наталочка походила із заможної сім’ї, ..вміла й на піаніно грати, й пісень співала нечуваних, і взагалі, освіченість і шляхетність були написані на її обличчі (Збан., Сеспель, 1961, 417);
Яновський — один з найбільш вродливих серед письменників. І саме тому, що краса його повна вродженої й вихованої шляхетності (Мас., Роман.., 1970, 103).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шляхетність — (вияв високої моральності у ставленні до інших людей) аристократизм, благородність, великодушність. Словник синонімів Полюги
- шляхетність — [шл'ахет(')н'іс'т'] -тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- шляхетність — рос. шляхетность вишуканість у поводженні, поведінці, діях, манерах; лицарство. Eкономічна енциклопедія
- шляхетність — ШЛЯХЕ́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до шляхе́тний. Йому було майже приємно, що не він сам згоджується на поступки, а стороння особа його умовляє. Треба тільки витримати роль ображеної шляхетності (З. Тулуб); Наталочка походила із заможної сім'ї, .. Словник української мови у 20 томах
- шляхетність — шляхе́тність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шляхетність — -ності, ж. Абстр. ім. до шляхетний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шляхетність — БЛАГОРО́ДСТВО (чистота моральних якостей, висока принциповість і т. ін.), БЛАГОРО́ДНІСТЬ, ВЕЛИКОДУ́ШНІСТЬ, ЛИ́ЦА́РСТВО (РИ́ЦАРСТВО), ШЛЯХЕ́ТНІСТЬ, АРИСТОКРАТИ́ЗМ підсил. рідше (перев. у манерах, поведінці, ставленні до кого-небудь). Словник синонімів української мови
- шляхетність — Шляхе́тність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)