шпаруна
ШТУКАТУ́РКА (будівельний розчин, затверділий шар такого розчину на стелі, стінах), ТИНЬК, МАЗКА розм.; ШПАРУ́НИ, ШПАРУ́НКИ (у заглибинах, тріщинах на стелі, стінах). Ручка дверей ударилась об стіну. Синіми шматками посипалась штукатурка (В. Дрозд); Перші ковші тиньку бризнули на стіни (О. Копиленко); Поламлені карнизи, побиті вікна, пошпугована мазка, облуплені стовпи — все виглядало непривітним та страшним (Панас Мирний); Дверима грюкнув (Денис) так, що аж шпаруни посипались (Б. Грінченко); Особливо зараз впадають в око трухляві будинки з обдертою шпарункою, з потрісканими стінами (А. Шиян).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шпаруна — ШПАРУ́НА див. шпаруни́. Словник української мови у 20 томах
- шпаруна — шпару́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шпаруна — ШПАРУ́НА див. шпаруни́. Словник української мови в 11 томах
- шпаруна — Шпаруна, -ни ж. Кусокъ глины, отвалившійся отъ стѣны. Словник української мови Грінченка