шпарунка

ШТУКАТУ́РКА (будівельний розчин, затверділий шар такого розчину на стелі, стінах), ТИНЬК, МАЗКА розм.; ШПАРУ́НИ, ШПАРУ́НКИ (у заглибинах, тріщинах на стелі, стінах). Ручка дверей ударилась об стіну. Синіми шматками посипалась штукатурка (В. Дрозд); Перші ковші тиньку бризнули на стіни (О. Копиленко); Поламлені карнизи, побиті вікна, пошпугована мазка, облуплені стовпи — все виглядало непривітним та страшним (Панас Мирний); Дверима грюкнув (Денис) так, що аж шпаруни посипались (Б. Грінченко); Особливо зараз впадають в око трухляві будинки з обдертою шпарункою, з потрісканими стінами (А. Шиян).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпарунка — ШПАРУ́НКА, и, ж. Зменш. до шпару́на. Словник української мови у 20 томах
  2. шпарунка — шпару́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. шпарунка — ШПАРУ́НКА, и, ж. Зменш. до шпару́на. Словник української мови в 11 томах