шпуля
КОТУ́ШКА (порожнистий стрижень перев. з кружечками на кінцях для намотування ниток, стрічки тощо), КОТО́К, ЦІ́ВКА, ШПУ́ЛЬКА, ШПУ́ЛЯ (в швацьких, прядильних, ткацьких верстатах). В темній крамниці попід стінами тяглися заставлені різним крамом полиці — он котушки ниток, он мило, он пряники, цукерки (П. Панч); Коток ниток; Човник і ляда — ткачеві порада; Берди і цівки — ви хліб мій і сіль! (Я. Щоголів); А молодиця вже й шпульку зняла, дивилась — так і не допряла (А. Головко); Серед велетнів-верстатів не побачиш людину без діла. Ткалі швидко замінюють шпулі в човниках, спритно пускають у дію механізми (з газети).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шпуля — ШПУ́ЛЯ, і, ж. Те саме, що шпу́лька. Ткалі швидко замінюють шпулі в човниках, спритно пускають у дію механізми (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- шпуля — шпу́ля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шпуля — -і, ж. Те саме, що шпулька. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шпуля — ШПУ́ЛЯ, і, ж. Те саме, що шпу́лька. Ткалі швидко замінюють шпулі в човниках, спритно пускають у дію механізми (Веч. Київ, 27.1 1972, 2). Словник української мови в 11 томах
- шпуля — Шпуля, -лі ж. Цѣвка, шпулька, катушка въ самопрялкѣ, — на нее наматываются при пряденіи нитки. Я вже шпулю напряла. Пирят. у. Словник української мови Грінченка