шпулька
КОТУ́ШКА (порожнистий стрижень перев. з кружечками на кінцях для намотування ниток, стрічки тощо), КОТО́К, ЦІ́ВКА, ШПУ́ЛЬКА, ШПУ́ЛЯ (в швацьких, прядильних, ткацьких верстатах). В темній крамниці попід стінами тяглися заставлені різним крамом полиці — он котушки ниток, он мило, он пряники, цукерки (П. Панч); Коток ниток; Човник і ляда — ткачеві порада; Берди і цівки — ви хліб мій і сіль! (Я. Щоголів); А молодиця вже й шпульку зняла, дивилась — так і не допряла (А. Головко); Серед велетнів-верстатів не побачиш людину без діла. Ткалі швидко замінюють шпулі в човниках, спритно пускають у дію механізми (з газети).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шпулька — [шпул'ка] -л'кие, д. і м. -л'ц'і, р. мн. -л'ок Орфоепічний словник української мови
- шпулька — Виток, шикирик Словник чужослів Павло Штепа
- шпулька — ШПУ́ЛЬКА, и, ж. Котушка в машинах, верстатах (швацьких, прядильних, ткацьких) для намотування ниток. Молодиця вже й шпульку зняла, дивилась – так і не допряла. Потім рвучко шпульку на лутку поставила (А. Головко); Христя снувала на мотовило найтоншу пряжу з шпульки (А. Іщук). Словник української мови у 20 томах
- шпулька — шпу́лька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шпулька — -и, ж. Котушка в машинах, верстатах (швацьких, прядильних, ткацьких) для намотування ниток. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шпулька — Шпу́лька, -льки, -льці; шпу́льки, -льок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шпулька — ШПУ́ЛЬКА, и, ж. Котушка в машинах, верстатах (швацьких, прядильних, ткацьких) для намотування ниток. Молодиця вже й шпульку зняла, дивилась — так і не допряла. Словник української мови в 11 томах