1. Словник української мови в 11 томах

шпулька

ШПУ́ЛЬКА, и, ж. Котушка в машинах, верстатах (швацьких, прядильних, ткацьких) для намотування ниток.

Молодиця вже й шпульку зняла, дивилась — так і не допряла. Потім рвучко шпульку на лутку поставила (Головко, II, 1957, 151);

Христя снувала на мотовило найтоншу пряжу з шпульки (Іщук, Вербівчани, 1961, 243).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпулька — [шпул'ка] -л'кие, д. і м. -л'ц'і, р. мн. -л'ок Орфоепічний словник української мови
  2. шпулька — Виток, шикирик Словник чужослів Павло Штепа
  3. шпулька — ШПУ́ЛЬКА, и, ж. Котушка в машинах, верстатах (швацьких, прядильних, ткацьких) для намотування ниток. Молодиця вже й шпульку зняла, дивилась – так і не допряла. Потім рвучко шпульку на лутку поставила (А. Головко); Христя снувала на мотовило найтоншу пряжу з шпульки (А. Іщук). Словник української мови у 20 томах
  4. шпулька — шпу́лька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. шпулька — -и, ж. Котушка в машинах, верстатах (швацьких, прядильних, ткацьких) для намотування ниток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шпулька — КОТУ́ШКА (порожнистий стрижень перев. з кружечками на кінцях для намотування ниток, стрічки тощо), КОТО́К, ЦІ́ВКА, ШПУ́ЛЬКА, ШПУ́ЛЯ (в швацьких, прядильних, ткацьких верстатах). Словник синонімів української мови
  7. шпулька — Шпу́лька, -льки, -льці; шпу́льки, -льок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)