щиросердечність

ЩИ́РІСТЬ (властивість, притаманна прямій, безкорисливій, чистосердечній людині), ВІДВЕ́РТІСТЬ, БЕЗПОСЕРЕ́ДНІСТЬ, ПРЯМОДУ́ШНІСТЬ, ЗАДУШЕ́ВНІСТЬ, ЩИРОСЕРДЕ́ЧНІСТЬ, ЩИРОСЕ́РДІСТЬ, ЩИРОСЕ́РДЯ, ПРОСТОСЕРДЕ́ЧНІСТЬ, ПРОСТОСЕ́РДЯ. Чиста у своїй щирості, безпосередня та світла у своїх радощах і в журбі — така вона, моя односельчанка (С. Олійник); Тріснула між братами жива струна гармонії і щирої відвертості (І. Франко); Ганна, з її охотою до роботи, безпосередністю, щирістю та привітністю, теж якось одразу сподобалася своїм новим знайомим (В. Козаченко); Його шанували за щирість і прямодушність, з якими він завжди висловлював свої міркування (М. Ю. Тарновський); Задушевність Сковороди чарує нас у підході до народу (П. Тичина); Свою хитрість і лукавство він (Макогоненко — з твору М. Кропивницького) приховує під машкарою добродушності, щиросердості й простакуватості (з науково-популярної літератури); — Ви безсоромно обкрадаєте мене, користуєтесь із мого щиросердя (Н. Рибак); Це було сказано з таким дитячим простосердям, що директор.. широко посміхнувся (О. Донченко).