щиросердий

ЩИ́РИЙ (який прямо, безкорисливо, чистосердечно виражає свої почуття, думки), ВІДВЕ́РТИЙ, ПРО́СТИ́Й, ПРАВДИ́ВИЙ, ПРАВДОМО́ВНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ЗАДУШЕ́ВНИЙ, ЩИРОСЕРДЕ́ЧНИЙ підсил., ЩИРОСЕ́РДИЙ (ЩИРОСЕ́РДНИЙ) підсил., ПРЯМОДУ́ШНИЙ, ПРОСТОСЕ́РДИЙ (ПРОСТОСЕ́РДНИЙ), НЕЛУКА́ВИЙ, ПРОСТОСЕРДЕ́ЧНИЙ рідше, НАТУРА́ЛЬНИЙ рідше (якому властиві щирість, відвертість, задушевність). Щирий та щедрий Семен ніяк не міг погодитися з лукавим та заздрим на чуже добро Романком (М. Коцюбинський); Завжди трішки замріяна й незмінно безпосередня і щира: чим схвильована, що думає — все розкаже, всю душу розкриє (С. Олійник); Як завжди, прямодушний, відвертий, він наповнив квартиру своїм соковитим голосом (М. Ю. Тарновський); Староста був людина проста, і завжди казав те, що думав (Ю. Збанацький); Чесний, правдивий, .. він просто й сміливо виявляв свої думки (І. Нечуй-Левицький); Цим разом вона була правдомовна (О. Кобилянська); У діда Ковтюха Овксентія сини-богатирі. А люди які, хороші, душевні (С. Ковалів); — Він лише на вигляд теоретик, а насправді задушевний хлопець (О. Гончар); Щиросердечна людина; Зорині, принаймні, здалося, що вона давно любила цього щиросердного чоловіка (Я. Гримайло); — Благородний і простосердний слов'янин, він (Святослав) завжди попереджував про свій похід (О. Довженко); Еней Сивиллі говорив: — До мене будь лиш ти ласкава, Услужлива і нелукава (І. Котляревський); Професор був натуральний з людьми (Ю. Смолич).

ЩИ́РИЙ (про розмову, пісню, вірш і т. ін. — який іде щиро від серця, душі), ДУШЕ́ВНИЙ, ЗАДУШЕ́ВНИЙ, ТЕ́ПЛИЙ, ПРИРО́ДНИЙ, РЕ́ВНИЙ підсил., ЧИСТОСЕРДЕ́ЧНИЙ, ЩИРОСЕ́РДИЙ (ЩИРОСЕ́РДНИЙ). І полилась їх розмова — щира, непотайна (І. Нечуй-Левицький); Дмитро Іванович (Яворницький) вийшов на сцену, обняв кожного з кобзарів, подякував їм.. за їхні щирі пісні (І. Шаповал); Буває, що й ім'я забудуть. А пісня душевна — живе (М. Гірник); Кожному хотілось поділитися з друзями спогадами в тихій і задушевній розмові (З. Тулуб); Кілька разів читав і перечитував Шевченко теплі рядки Лизогубового листа (З. Тулуб); Вийшовши на волю.. людиною дорослою, з визначеним уже характером він (Т. Шевченко) не втратив своєї природної веселості й життєрадісності (П. Колесник); Вона.. цілком віддалася нині ревній каятьбі і молитвам (О. Гончар); Чистосердечні признання; Щиросерде визнання помилки.

ЩИ́РИЙ (про стосунки між людьми — який ґрунтується на щирості, сердечності, правді), СЕРДЕ́ЧНИЙ, ЩИРОСЕРДЕ́ЧНИЙ підсил., ЩИРОСЕ́РДИЙ, ЧИСТОСЕРДЕ́ЧНИЙ підсил., ТЕ́ПЛИЙ. Отож треба нам цементу, щоб нарівні з ідеєю зв'язував нас докупи, а таким цементом уважаю я щирі, чисто братерські відносини між нами (М. Коцюбинський); Я жив в атмосфері теплих, сердечних відносин (М. Коцюбинський); Розповів би зараз Панас Петрович цим щиросердим людям про життя своє (І. Волошин). — Пор. 4. близьки́й.

ЩИ́РИЙ (про слово — сповнений доброти, душевності), ЩИРОСЕ́РДИЙ підсил., СЕРДЕ́ЧНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ТЕ́ПЛИЙ. Од щирих слів любої жінки серце його впокоювалось (Панас Мирний); Щиросерді слова сивого професора справили враження на обох дівчат (М. Чабанівський); Якби ти знав, як много важить слово, Одно сердечне, теплеє слівце! (І. Франко); Зустрів (бригадир) мене привітним словом (В. Сосюра).

ЩИ́РИЙ (про вітання, подяку й т. ін. — який є виявом доброго, душевного ставлення), СЕРДЕ́ЧНИЙ, ЩИРОСЕРДЕ́ЧНИЙ підсил., ЩИРОСЕ́РДИЙ підсил. Спасибі же тобі, мій брате, За щирий, любий твій привіт (І. Франко); Засилаючи своє вітання сердечне в цей веселий день, бажаю Вам здоров'я, сили та віку довгого (Леся Українка); Ще раз надсилаю Вам за те щиросердечну подяку! (М. Коцюбинський).