1. Словник синонімів української мови

щирість

ЩИ́РІСТЬ (властивість, притаманна прямій, безкорисливій, чистосердечній людині), ВІДВЕ́РТІСТЬ, БЕЗПОСЕРЕ́ДНІСТЬ, ПРЯМОДУ́ШНІСТЬ, ЗАДУШЕ́ВНІСТЬ, ЩИРОСЕРДЕ́ЧНІСТЬ, ЩИРОСЕ́РДІСТЬ, ЩИРОСЕ́РДЯ, ПРОСТОСЕРДЕ́ЧНІСТЬ, ПРОСТОСЕ́РДЯ. Чиста у своїй щирості, безпосередня та світла у своїх радощах і в журбі — така вона, моя односельчанка (С. Олійник); Тріснула між братами жива струна гармонії і щирої відвертості (І. Франко); Ганна, з її охотою до роботи, безпосередністю, щирістю та привітністю, теж якось одразу сподобалася своїм новим знайомим (В. Козаченко); Його шанували за щирість і прямодушність, з якими він завжди висловлював свої міркування (М. Ю. Тарновський); Задушевність Сковороди чарує нас у підході до народу (П. Тичина); Свою хитрість і лукавство він (Макогоненко — з твору М. Кропивницького) приховує під машкарою добродушності, щиросердості й простакуватості (з науково-популярної літератури); — Ви безсоромно обкрадаєте мене, користуєтесь із мого щиросердя (Н. Рибак); Це було сказано з таким дитячим простосердям, що директор.. широко посміхнувся (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щирість — (вияв чистосердечності, безкорисливості) щиросердість, прямодушність, відвертість, простосердечність. Словник синонімів Полюги
  2. щирість — [шчир'іс'т'] -рос'т'і, ор. -р'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. щирість — ЩИ́РІСТЬ, рості, ж. Властивість за знач. щи́рий. Енергія, що нею пройнято було всю його постать, врода, палкість, щирість – все це надзвичайно вражало дівчину (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. щирість — щи́рість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. щирість — -рості, ж. Властивість за знач. щирий. || Щире ставлення, стосунки між ким-небудь. По щирості — а) (у сполуч. з дієсл. балакати, розмовляти, сказати і т. ін.) відверто, не приховуючи нічого; б) (у сполуч. з дієсл. давати, дарувати, наділяти і т. ін.) не шкодуючи, щедро. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. щирість — Щи́рість, -рости, -рості, -рістю; по щи́рості Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. щирість — ЩИ́РІСТЬ, рості, ж. Властивість за знач. щи́рий. Енергія, що нею пройнято було всю його постать, врода, палкість, щирість — все це надзвичайно вражало дівчину (Гр. Словник української мови в 11 томах
  8. щирість — Щирість, -рости ж. 1) Искренность. 2) Усердіе. Вибачайте, добрі люде, наша щирість та неспроможність. Ном. Не стій, коню, надо мною, виджу ж бо я щирість твою. Гол. І. 98. Од щирости. Искренно. Просить, наче й справді од щирости. Словник української мови Грінченка