щирість
ЩИ́РІСТЬ, рості, ж.
Властивість за знач. щи́рий.
Енергія, що нею пройнято було всю його постать, врода, палкість, щирість – все це надзвичайно вражало дівчину (Б. Грінченко);
Чуло материнське серце, що сталась якась зміна в синові, не було в нього попередньої щирості, запальності (Ю. Збанацький);
– А тобі чого тут треба?.. – Працювати, – сказав він коротко і знову усміхнувся з такою чарівною щирістю, що бригадир-механік пом'якшав (І. Багмут);
Відчувши щирість наших розмов з ним, дід Галаверда шанобливо підступив до нас (Іван Ле);
Пройшли літа, а ти не розгубила Ні серця жар, ні щирість почуття (Л. Дмитерко);
Художня сила, оригінальність і новаторство Сосюри виявляється в простоті, правдивості, щирості тону, внутрішній схвильованості (з наук. літ.);
// Щире ставлення, стосунки між ким-небудь.
– Не гадайте [пане адвокат], що мужик вірить у вашу щирість до нього (Л. Мартович);
[Орест:] При щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії ніякий риск не страшний! (Леся Українка).
Му́шу (тре́ба) призна́тися; Призна́тися / признаю́ся по пра́вді (по щи́рості, щи́ро, че́сно і т. ін.) див. признава́тися;
Сказа́ти [щи́ру] пра́вду; Сказа́ти по [щи́рій] пра́вді; Тре́ба [пра́вду] сказа́ти; По пра́вді (щи́рості) сказа́вши; [Як] пра́вду сказа́вши; Як (коли́) пра́вду сказа́ти див. сказа́ти.
◇ (1) По щи́рості:
а) (у сполуч. з дієсл. балакати, розмовляти, сказати і т. ін.) відверто, не приховуючи нічого.
– От компанію твоїх молодих товаришок я люблю. Ці мені приємні! Зійдуться до тебе, любенько й по щирості балакають, читають сучасні книжки, говорять про сучасні ідеї (І. Нечуй-Левицький);
Старий возний Згарський був одинока жива душа, з якою Калинович міг іноді побалакати спокійно, по щирості (І. Франко);
За працею, за громадською роботою Павло майже ніколи не розмовляв з батьком по щирості (І. Кириленко);
б) (у сполуч. з дієсл. давати, дарувати, наділяти і т. ін.) не шкодуючи, щедро.
Він .. дістав цукерки в блискучих обгортках й по щирості обділив Франку, Кулину, Ясю – всіх дівчат (С. Чорнобривець);
– Смачний тютюнець? – питав Орлик, по щирості насипаючи тютюну в жменю (С. Чорнобривець).
Значення в інших словниках
- щирість — (вияв чистосердечності, безкорисливості) щиросердість, прямодушність, відвертість, простосердечність. Словник синонімів Полюги
- щирість — [шчир'іс'т'] -рос'т'і, ор. -р'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- щирість — щи́рість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- щирість — -рості, ж. Властивість за знач. щирий. || Щире ставлення, стосунки між ким-небудь. По щирості — а) (у сполуч. з дієсл. балакати, розмовляти, сказати і т. ін.) відверто, не приховуючи нічого; б) (у сполуч. з дієсл. давати, дарувати, наділяти і т. ін.) не шкодуючи, щедро. Великий тлумачний словник сучасної мови
- щирість — ЩИ́РІСТЬ (властивість, притаманна прямій, безкорисливій, чистосердечній людині), ВІДВЕ́РТІСТЬ, БЕЗПОСЕРЕ́ДНІСТЬ, ПРЯМОДУ́ШНІСТЬ, ЗАДУШЕ́ВНІСТЬ, ЩИРОСЕРДЕ́ЧНІСТЬ, ЩИРОСЕ́РДІСТЬ, ЩИРОСЕ́РДЯ, ПРОСТОСЕРДЕ́ЧНІСТЬ, ПРОСТОСЕ́РДЯ. Словник синонімів української мови
- щирість — Щи́рість, -рости, -рості, -рістю; по щи́рості Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- щирість — ЩИ́РІСТЬ, рості, ж. Властивість за знач. щи́рий. Енергія, що нею пройнято було всю його постать, врода, палкість, щирість — все це надзвичайно вражало дівчину (Гр. Словник української мови в 11 томах
- щирість — Щирість, -рости ж. 1) Искренность. 2) Усердіе. Вибачайте, добрі люде, наша щирість та неспроможність. Ном. Не стій, коню, надо мною, виджу ж бо я щирість твою. Гол. І. 98. Од щирости. Искренно. Просить, наче й справді од щирости. Словник української мови Грінченка