що-будь

ЩО-НЕ́БУДЬ займ. неознач. (байдуже який, будь-який предмет, будь-яке явище тощо з першого ряду), ЩО, АБИ́ЩО, ЩО-БУ́ДЬ розм., ХТОЗНА-ЩО розм. Не запалюючи світла, .. став зодягатися, .. потім пройшов у хатину, щоб прихопити що-небудь із собою з їжі (Григорій Тютюнник); Не пожалій лиш золотого Для Феба світлого, ясного. Та і мені що перекинь (І. Котляревський); — Може, гроші зостануться, набери ти Христі хоч абищо на кофтину (А. Головко); Хоч би що-будь вимовила, .. нехай гірше, та інше (Марко Вовчок). — Пор. I. будь-що.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. що-будь — ЩО-БУ́ДЬ, чого-бу́дь, займ. неознач., розм. Те саме, що що-не́будь. Хоч би що-будь вимовила, нехай таке саме немиле, нехай гірше, та інше (Марко Вовчок); То як почне народ бунтуватися, то стриму тому нема. Чим-будь не залагодиш (А. Крушельницький). Словник української мови у 20 томах
  2. що-будь — що-бу́дь займенник розм. Орфографічний словник української мови
  3. що-будь — чого-будь, займ. неознач., розм. Те саме, що що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. що-будь — ЩО-БУ́ДЬ, чого-бу́дь, займ. неознач., розм. Те саме, що що-не́будь. Хоч би що-будь вимовила, нехай таке саме немиле, нехай гірше, та інше (Вовчок, Вибр., 1946, 179); То як почне народ бунтуватися, то стриму тому нема. Чим-будь не залагодиш (Круш. Словник української мови в 11 томах