1. Словник синонімів української мови

щулитися

ЗІГНУ́ТИСЯ (про людину або частини її тіла — стати зігнутим), ЗІБГА́ТИСЯ, ЗОБГА́ТИСЯ рідше, СКУ́ЛИТИСЯ, СКАРЛЮ́ЧИТИСЯ розм., СКО́РЧИТИСЯ розм., СКОЦЮ́РБИТИСЯ розм., СКОЦЮ́БИТИСЯ рідше, СКРЮ́ЧИТИСЯ розм., СКОРО́БИТИСЯ розм.; ЗГОРНУ́ТИСЯ із сл. бубликом, калачиком, клубочком (прийняти зігнуту позу, підтягнувши ноги). — Недок.: згина́тися, гну́тися, ску́люватися, скарлю́чуватися, ско́рчуватися, скоцю́рблюватися, скрю́чуватися, згорта́тися. Ішли (женці) в поле до схід сонця, спотикаючись, роздирали кулаками невиспані очі, згинались од холоду (С. Васильченко); — Ось вона, неволя татарська! День і ніч у кайданах спи, працюй, їж і пий скарлючившись, прикутий до лави (З. Тулуб); Старий скорчився від морозу (І. Франко); — Я скоцюрблююсь утроє і маю, мабуть, зовсім нікчемний вигляд (П. Колесник); Селянин аж скрючився від надмірної напруги, натискаючи на чепіги (В. Минко); Нині Маковейчикові не до пісень. Він сидить, згорнувшись бубликом, над апаратом (О. Гончар). — Пор. загну́тися, 1. щу́литися.

МРУ́ЖИТИСЯ (прикривати свої очі повіками), ЖМУ́РИТИСЯ, ЗАМРУ́ЖУВАТИСЯ, ЗАЖМУ́РЮВАТИСЯ, ЩУ́ЛИТИСЯ, ЩУ́РИТИСЯ, ЗІЩУ́ЛЮВАТИСЯ (ЗЩУ́ЛЮВАТИСЯ), СКУ́ЛИТИСЯ розм.; ПРИМРУ́ЖУВАТИСЯ, ПРИЖМУ́РЮВАТИСЯ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИСЯ, ПРИЩУ́РЮВАТИСЯ (злегка, не до кінця). — Док.: замру́житися, зажму́ритися, зіщу́литися (зщу́литися), примру́житися, прижму́ритися, прищу́литися, прищу́ритися. — Пор. мру́жити.

ЩУ́ЛИТИСЯ (стискатися, намагатися стати меншим від холоду, болю, страху тощо), ЗІЩУ́ЛЮВАТИСЯ, КУ́ЛИТИСЯ, СКУ́ЛЮВАТИСЯ, ЖА́ТИСЯ, Ї́ЖИТИСЯ, СУТУ́ЛИТИСЯ, СКО́РЧУВАТИСЯ (згинаючись, горблячись). — Док.: зіщу́литися, пощу́литися, ску́литися, зжа́тися, з'ї́житися, пої́житися, зсуту́литися, ско́рчитися. Тимко щулився від вранішньої прохолоди (Григорій Тютюнник); Огей зіщулюється, немовби йому раптом стає зимно (О. Досвітній); Карпо стояв біля Оленки й розповідав про вовків.. Оленка слухала й кулилася од ляку (Є. Гуцало); Батько скулився від морозу (І. Франко); Жметься, гнеться, як кургузий дідько (М. Номис); У цеху було холодно, і Семен увесь час їжився (В. Собко); Цього похмурого дня вони теж сутулилися од холоду (М. Трублаїні); Очі його ненароком впали на вікно, і він скорчився од болю (М. Коцюбинський). — Пор. 1. зігну́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щулитися — (намагатися стати меншим, щільно зібравшись), зіщулюватися, скулюватися, скорчуватися, їжитися. Словник синонімів Полюги
  2. щулитися — (з холоду) зіщулюватися, кулитися, П. м'ятися, нітитися, ніяковіти, вагатися, жм. мулятися, (проти сонця) (- очі) МРУЖИТИСЯ Словник синонімів Караванського
  3. щулитися — див. мерзнути Словник синонімів Вусика
  4. щулитися — [шчулиетиес'а] -л'ус'а, -лиес':а, -лиец':а, -л'ац':а; нак. шчул'с'а, шчул'теис'а Орфоепічний словник української мови
  5. щулитися — ЩУ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, недок. 1. Згинатися, скорчуватися, горбитися від чогось (холоду, хвороби і т. ін.); зіщулюватися. На підстилці щулилася дівчина. Гайсин теж відчув, як холод проймає все його тіло (П. Словник української мови у 20 томах
  6. щулитися — щу́литися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  7. щулитися — -люся, -лишся, недок. 1》 Згинатися, скорчуватися, горбитися від чогось (холоду, хвороби і т. ін.); зіщулюватися. || перен. Виявляти нерішучість, вагаючись, ніяковіючи. 2》 Те саме, що мружитися. 3》 Притискатися до голови (про вуха). || Притискати вуха до голови (про тварину). Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. щулитися — ЩУ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, недок. 1. Згинатися, скорчуватися, горбитися від чогось (холоду, хвороби і т. ін.); зіщулюватися. На підстилці щулилася дівчина. Гайсин теж відчув, як холод проймає все його тіло (Панч, На калин. Словник української мови в 11 томах
  9. щулитися — Щу́литися, -люся, -лишся гл. 1) Ежиться. Не дурно той бідний її чоловік так щулився в закутку. Левиц. І. 464. 2) Щуриться. Черном. Пан Хоцінський позіхав, щулився на канапі. Левиц. І. 182. Словник української мови Грінченка