ясенець

ЗОЛОТОТИ́СЯЧНИК (лікарська рослина), ЦЕНТУ́РІЯ, ЦЕНТУ́РКА, ЦВИ́НТАРКА, СЕРЕДУ́ШНИК, ЯСЕНЕ́ЦЬ діал. Росте золототисячник по всій Україні.. У народі називають його середушником, ясенцем, а також центурією (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ясенець — Я́сенець іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. ясенець — ЯСЕНЕ́ЦЬ¹, нця́, ч. 1. бот. Багаторічна трав'яниста ефіроносна рослина родини рутових з дрібними пірчастими листками. В лісах Кавказу, Криму та по деяких байраках України росте своєрідна рослина – ясенець... Словник української мови у 20 томах
  3. ясенець — I -нця, ч. 1》 бот. Багаторічна трав'яниста ефіроносна рослина родини рутових з дрібнопірчастими листками. 2》 діал. Золототисячник. II -нця, ч. Зменш.-пестл. до ясен. III -нця і -нцю, ч., розм. Перший тоненький льодок на річці, ставку тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ясенець — Ясене́ць, -нця, -нце́ві; -нці́, -ці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ясенець — ЯСЕНЕ́ЦЬ¹, нця́, ч. 1. бот. (Dictamnus L.). Багаторічна трав’яниста ефіроносна рослина родини рутових з дрібнопірчастими листками. Словник української мови в 11 томах
  6. ясенець — Ясенець, -нцю и -нця м. 1) раст. Dictamnus Fraxinella L. ЗЮЗО. І. 178. 2) Первый тонкій и прозрачный ледъ на прудѣ или рѣкѣ. К. II. Михальчукъ. Словник української мови Грінченка