єднання

Є́ДНІСТЬ (міцний зв'язок між ким-, чим-небудь), ЗГУРТО́ВАНІСТЬ, ЄДНА́ННЯ, ЄДИ́НІСТЬ рідше, О́ДНІСТЬ рідко; МОНОЛІ́ТНІСТЬ, СПА́ЯНІСТЬ, СПА́ЙКА (міцне об'єднання). Це відчуття цілковитої єдності з усім цим коханим, дорогим світом людей взагалі, батьківщини зокрема й родини передусім робило його щасливим (І. Багряний); Головне не падати духом, не впадати в розпач у біді, навчав Рубанюк своїх слухачів, у згуртованості наша сила (І. Цюпа); Призначення людини її єднання з Богом. І це велика тайна. І вона є, вона данність у нас. Тому душа людині необхідна. Без неї вона не була б людиною (з журналу); Замаскований ворог став втрачати одність (Ю. Яновський); Здавалося, ніщо не могло похитнути Давню Русь. Аж ось 1054 року помер Ярослав, і державна монолітність Русі порушилася (з журналу); Він розповів про пригоди "Лахтака", про товариську спаяність штурманів і матросів (М. Трублаїні); На шахті він пройшов школу робітничої спайки і взаємовиручки (Д. Прилюк). — Пор. 1. сою́з, 1. співдру́жність.

СОЮ́З (тісний зв'язок, співробітництво за домовленістю на якійсь основі), АЛЬЯ́НС, КОАЛІ́ЦІЯ, ЄДНА́ННЯ. — Він говорить, що Косінський.. мав таємні зносини з турецьким султаном і присягав на вірність і союз із турками (І. Ле); Північно-європейський альянс; Коаліція миролюбних держав; Єднання прогресивних сил. — Пор. 1. співдру́жність.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. єднання — (братерське) співдружба, співдружність; (дія) злука, об'єднання; (народів) дружба, взаємопоміч, спілкування, обр. братерство. Словник синонімів Караванського
  2. єднання — єдна́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. єднання — -я, с. Тісний зв'язок; згуртованість. || Взаємозв'язок, ділові, дружні стосунки; близькість відносин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. єднання — Єдна́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. єднання — ЄДНА́ННЯ, я, с. Тісний зв’язок; згуртованість. Бенкет вийшов на славу: земські стовпи зійшлися з дворянськими стовпами празникувати свято єднання, згоди (Мирний, III, 1954, 288); В міцному братньому єднанні ми захистили правди світ (Уп. Словник української мови в 11 томах
  6. єднання — Єднання, -ня с. 1) Соединеніе, соглашеніе. 2) Договариваніе. Словник української мови Грінченка