єднус
ДУКА́Т (срібна або золота монета, що була поширеною в ряді європейських країн; жіноча прикраса у вигляді монети), ДУКА́Ч заст., Є́ДНУС заст.; ЦЕХІ́Н (така монета спочатку венеціанського походження). (Марусяк:) Ось гроші! Тут є сто дукатів (І. Франко); Вона схилила головку на материне плече і перебирає в неї на шиї дукати (П. Куліш); — Баба в хатині ніяк від циганок не відчепиться: пристали з ножем до горла, де золоті дукачі заховані (Григорій Тютюнник); Хрестів усяких, дукачів, єднусів золотих, ..та чого у неї не було (Г. Квітка-Основ'яненко); — Тут тобі, пане Трохиме, і арабські цехіни, і гішпанські реали (П. Панч).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- єднус — -а, ч., заст. Дукач (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- єднус — є́днус іменник чоловічого роду дукат — старовинна золота монета арх. Орфографічний словник української мови
- єднус — Є́ДНУС, а, ч., заст. Дукач (у 1 знач.). Хрестів усяких, дукатів, єднусів золотих, ..та чого у неї не було (Кв.-Осн., II, 1956, 313). Словник української мови в 11 томах
- єднус — Єднус, -са м. = дукач 2. Поверх такої то шиї, на чорній бархатці, широкій, так, що пальців може у два, золотий єднус, і у кольці зверху камінець червоненький. Кв. І. 6. Словник української мови Грінченка