ідеальний

АБСТРА́КТНИЙ (який ґрунтується на теоретичних, відірваних від практики і досвіду міркуваннях, позбавлений конкретності), ЗАГА́ЛЬНИЙ, АКАДЕМІ́ЧНИЙ, УМОГЛЯ́ДНИЙ книжн., МЕТАФІЗИ́ЧНИЙ книжн., ІДЕА́ЛЬНИЙ рідко, АСТРА́ЛЬНИЙ заст.; ПЛАТОНІ́ЧНИЙ (духовний, непов'язаний з реальними цілями); КНИ́ЖНИЙ, КНИЖКО́ВИЙ рідко (далекий від життя). Тяжкий він (процес розвитку суспільства) до виконання. Багато жертв може забрати. Але вони будуть принесені не во ім'я абстрактної ідеї, ..але во ім'я реальних інтересів людства і кожної людини зокрема (В. Еллан); Говорити загальними фразами; Ніяке умоглядне, заздалегідь придумане штучне узагальнення не може піднестися до вершин справжньої життєвої конкретності (з журналу); Метафізичне мислення; Ідеальний світ; Астральне мистецтво; Платонічний інтерес; Підміна реальності книжними, вторинними уявленнями з часом стає звичкою (з наукової літератури).

ПРЕКРАСНИЙ (який задовольняє найвищі вимоги, відзначається надзвичайними якостями серед інших потрібних; надзвичайно добрий), ЧУДО́ВИЙ, ЧУДЕ́СНИЙ рідше, ЧУДО́ВНИЙ рідше, ДОСКОНА́ЛИЙ, ВІДМІ́ННИЙ, НЕЗРІВНЯ́ННИЙ, НЕПЕРЕВЕ́РШЕНИЙ, ІДЕА́ЛЬНИЙ, БЛИСКУ́ЧИЙ, ПЕРШОКЛА́СНИЙ, ПЕРШОСО́РТНИЙ розм., ПЕРШОРЯ́ДНИЙ розм., ПЕРШОРОЗРЯ́ДНИЙ розм. рідше, ПРЕДО́БРИЙ підсил. розм., ЗНАМЕНИ́ТИЙ розм., БОЖЕ́СТВЕННИЙ заст., поет. Книжечки Ваші, — дорогий подарунок, — дістав і прочитав. Яка прекрасна мова! Читав — наче погожу воду у спеку пив (М. Коцюбинський); Під аркою чудова акустика, хоч концерти влаштовуй... (О. Гончар); — Як його звати, те містечко біля Мілана, куди ви мали поїхати? — Монца. Там чудесна природа (Ю. Яновський); — І як ніхто досі не бачив сього чудовного місця? — думалося йому (Панас Мирний); Проста й разом досконала манера писання обіцяли дати в його (В. Чумака) особі першорядного поета (В. Еллан); — Ми певні: і з дівчат з середньою освітою можуть вийти відмінні працівниці лабораторій, кращі за ваших магістрів (Ю. Шовкопляс); Коло коней він умів ходити добре, і стрілець з нього був незрівнянний (І. Франко); Чудова, неперевершена своєю красою старовинна Софіївка в Умані (з газети); Якби не гадюки, то Буркут був би ідеальним місцем пробування для мене (Леся Українка); Лекції Костомарова перетворювалися на блискучі імпровізації, засновані на чудовому знанні матеріалу (з журналу); Вона зіграла роль, як першокласна актриса (І. Ле); Їх на лаві вже до сотні, Та стають нові й нові Чисті, рівні, першосортні Миски, глечики (П. Дорошко); — Знаменита юшка із свіжого коропа, сьогодні ось тут наловили, — зачерпнув він великою ложкою з казанка юшки в тарілку (Г. Коцюба); Тарасові й тепер, у тишині сонних вулиць, ніби вчувався співучий голос божественного негра (О. Ільченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ідеальний — Нереальний, абстрактний, Уявний, ілюзорний; (близький до ідеалу) бездоганний, ДОСКОНАЛИЙ, довершений, взірцевий, відмінний, чудовий, найкращий, сил. незрівнянний, неперевершений, неземний. Словник синонімів Караванського
  2. ідеальний — див. вродливий; досконалий Словник синонімів Вусика
  3. ідеальний — [ідеиал'нией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. ідеальний — рос. идеальный (фр. ideal) — 1. Той, що стосується ідеї, діяльності мислення. 2. Уявний, не існуючий реально. 3. Досконалий, взірцевий, той, що відповідає ідеалу. Eкономічна енциклопедія
  5. ідеальний — ідеа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  6. ідеальний — -а, -е. 1》 Який існує в свідомості, уяві; абстрактний, уявний; прот. дійсний. Ідеальний світ. || у знач. ім. ідеальне, -ного, с. 2》 Який відповідає поняттю про ідеал (у 2 знач.): вимріяний, неземний. Ідеальне кохання. 3》 Досконалий, відмінний, чудовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. ідеальний — ідеа́льний (франц. ideal) 1. Той, що стосується ідеї, діяльності мислення. 2. Уявний, не існуючий реально. 3. Досконалий, взірцевий, той, що відповідає ідеалу. 4. Одержаний в результаті процесу ідеалізації. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. ідеальний — Ідеа́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. ідеальний — ІДЕА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який існує в свідомості, уяві; абстрактний, уявний; протилежне дійсний. Ідеальний світ; // у знач. ім. ідеальне, ного, сер. Ой гори, гори! Яка в вас краса! .. Словник української мови в 11 томах
  10. ідеальний — Ідеальний, -а, -е Идеальный. Ваш образ ідеальний. К. ХП. 74. Словник української мови Грінченка