1. Словник української мови в 11 томах

ідеальний

ІДЕА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який існує в свідомості, уяві; абстрактний, уявний; протилежне дійсний.

Ідеальний світ;

// у знач. ім. ідеальне, ного, сер.

Ой гори, гори! Яка в вас краса! ..Дивишся на вас і сам незчуєшся, як душею піднімаєшся в сферу ідеального (Нечуй-Левицький, II, 1956, 398).

2. Який відповідає поняттю про ідеал (у 2 знач.): вимріяний, неземний.

Зовсім мужик не такий ідеальний, яким його малюють теперішні паничі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 462);

В її мріях перекинувся він у якогось ідеального мужчину, наймудрішого й найліпшого (Лесь Мартович, Тв., 1954, 356);

Ідеальне кохання.

3. Досконалий, відмінний, чудовий.

Цілий день гуляю і через те маю ідеальний шлунок, так наче ніколи не слабував (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 335);

Панночка була.. гарна, ідеальної вроди (Леся Українка, III, 1952, 744);

Молодь виявила ідеальну дисциплінованість (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 149).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ідеальний — Нереальний, абстрактний, Уявний, ілюзорний; (близький до ідеалу) бездоганний, ДОСКОНАЛИЙ, довершений, взірцевий, відмінний, чудовий, найкращий, сил. незрівнянний, неперевершений, неземний. Словник синонімів Караванського
  2. ідеальний — див. вродливий; досконалий Словник синонімів Вусика
  3. ідеальний — [ідеиал'нией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. ідеальний — рос. идеальный (фр. ideal) — 1. Той, що стосується ідеї, діяльності мислення. 2. Уявний, не існуючий реально. 3. Досконалий, взірцевий, той, що відповідає ідеалу. Eкономічна енциклопедія
  5. ідеальний — ідеа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  6. ідеальний — -а, -е. 1》 Який існує в свідомості, уяві; абстрактний, уявний; прот. дійсний. Ідеальний світ. || у знач. ім. ідеальне, -ного, с. 2》 Який відповідає поняттю про ідеал (у 2 знач.): вимріяний, неземний. Ідеальне кохання. 3》 Досконалий, відмінний, чудовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. ідеальний — ідеа́льний (франц. ideal) 1. Той, що стосується ідеї, діяльності мислення. 2. Уявний, не існуючий реально. 3. Досконалий, взірцевий, той, що відповідає ідеалу. 4. Одержаний в результаті процесу ідеалізації. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. ідеальний — АБСТРА́КТНИЙ (який ґрунтується на теоретичних, відірваних від практики і досвіду міркуваннях, позбавлений конкретності), ЗАГА́ЛЬНИЙ, АКАДЕМІ́ЧНИЙ, УМОГЛЯ́ДНИЙ книжн., МЕТАФІЗИ́ЧНИЙ книжн., ІДЕА́ЛЬНИЙ рідко, АСТРА́ЛЬНИЙ заст. Словник синонімів української мови
  9. ідеальний — Ідеа́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. ідеальний — Ідеальний, -а, -е Идеальный. Ваш образ ідеальний. К. ХП. 74. Словник української мови Грінченка