ідеаліст

РОМА́НТИК (романтично настроєна людина, схильна до мрійності, до ідеалізації дійсності), ІДЕАЛІ́СТ, МРІ́ЙНИК. Один Воздвиженський не згадував Тули, сміявся з усіх і звав усіх романтиками (І. Нечуй-Левицький); — Бідний ідеаліст! Він не знає, що поки тираном є любов і нічого іншого, поти тиранія та не може бути нещастям (І. Франко); Все життя він був оптимістом і мрійником (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ідеаліст — ідеалі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ідеаліст — -а, ч. 1》 Послідовник ідеалістичної філософії. 2》 Людина, яка здатна безкорисливо служити будь-якій справі, не шукає для себе ніяких переваг або вигод у чому-небудь. 3》 Той, хто схильний прикрашати дійсність; мрійник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ідеаліст — Ідеалі́ст, -та, -лі́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ідеаліст — ІДЕАЛІ́СТ, а, ч. 1. Послідовник ідеалістичної філософії. Домарксівські мислителі були матеріалістами лише в галузі природи, а щодо суспільних явищ залишались ідеалістами (Наука.., 8, 1959, 43). Словник української мови в 11 томах