ікання
ГИКА́ННЯ (ІКА́ННЯ) (уривчасті звуки, викликані мимовільними скороченнями діафрагми), ГИ́КАВКА (І́КАВКА), ЩИ́КАВКА діал. Не міг (Краньцовський) докінчити своєї мови, така сильна гикавка його напала (Лесь Мартович); Знов голос, страшніший від першого. Зразу ніби початок якоїсь глибокої і болючої щикавки, а потому кашель (І. Франко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ікання — і́кання іменник середнього роду характер вимови іка́ння іменник середнього роду гикання Орфографічний словник української мови
- ікання — I `ікання-я, с., лінгв. Дія за знач. ікати. II ік`аннядив. гикання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ікання — Ги́кання і і́кання, -ння, -нню і́кання і ги́кання, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ікання — І́КАННЯ, я, с., лінгв. Вимова «і» на місці давніх «о» та «е» в новозакритих складах. ІКА́ННЯ див. гика́ння. Словник української мови в 11 томах