ікати
ГИКА́ТИ (ІКА́ТИ) (видавати уривчасті звуки внаслідок мимовільних скорочень діафрагми), ЩИ́КАТИ діал.; КЕ́ВКАТИ розм. (видавати звуки, схожі на гикавку). — Док.: гикну́ти (ікну́ти), ке́вкнути. Вульф раптом зблід і почав нервово гикати (В. Кучер); Терентій гучно гикнув: — Гик! (О. Довженко); (Ага:) В купе проти мене сидів якийсь неприємний тип, весь час дивився на мене й ікав (О. Корнійчук); Ленько і Сенько, щикаючи і дрижачи від студені, поплелися боком під ліс (І. Франко); Як махнув (Тимоха) під бік, то стара й зуби стяла, лиш кевкнула (А. Свидницький).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ікати — Гикати, гикнути, вигикати, вигикнути, загикати, згикати, згикнути, гикавити, загикавити, вигикавлювати, вигикавити, згикавлювати, згикавити, погикавити, щикати, шикнути, вищикати, защикати, пощикати Словник чужослів Павло Штепа
- ікати — і́кати дієслово недоконаного виду про характер вимови іка́ти дієслово недоконаного виду гикати Орфографічний словник української мови
- ікати — I `ікати-аю, -аєш, лінгв. Вимовляти "і" на місці давніх "о" та "е" в новозакритих складах. II ік`атидив. гикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ікати — Ги́кати і і́кати, -каю, -каєш і́кати і ги́кати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ікати — ІКА́ТИ див. гика́ти. Словник української мови в 11 томах