1. Словник синонімів української мови

інкорпорувати

ПРИЄДНУВАТИ (когось, щось до кого-, чого-небудь, об'єднувати з кимсь, чимсь), ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ПРИТО́ЧУВАТИ, ПРИСТІБА́ТИ розм., ПРИТУЛЯ́ТИ (ПРИТУ́ЛЮВАТИ) розм., ВКЛЮЧА́ТИ, ВЛИВА́ТИ розм. (до складу чогось); ІНКОРПОРУВА́ТИ книжн. (до свого складу); ПРИГОРО́ДЖУВАТИ (територію, ділянку землі тощо). — Док.: приєдна́ти, прилучи́ти, долучи́ти, приточи́ти, пристебну́ти, притулити, включи́ти, вли́ти, інкорпорува́ти, пригороди́ти. Промовець приєднував свій голос до протесту машинобудівників (А. Головко); І поклявся Володимир, .. Що прилучить до держави Холмщину, Галичину, Що збудує Україну Вільну, дружну і міцну (О. Олесь); Мала Пріська долучала і свій голос до материного (Леся Українка); Ой чий же то двір?! Приточив би свій! (пісня); Професора Драгу.. одразу включили до лекторської групи (В. Кучер); Вливати картки в картотеку; Держава польська по смерті Стефана Баторія всіляко намагається пригородити Семиграддя, зробити його ще одним воєводством Корони (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інкорпорувати — Інкорпорува́ти: — включити до свого складу, приєднати [44-2] Словник з творів Івана Франка
  2. інкорпорувати — Єднати, з'єднувати, з'єднати, поз'єднувати, об'єднувати, об'єднати, пооб'єднувати, поєднувати, поєднати, приєднувати, приєднати, поприєднувати, лучити, залучувати, залучити, позалучувати, злучувати^ злучити, позлучувати, долучувати, долучити... Словник чужослів Павло Штепа
  3. інкорпорувати — рос. инкорпорировать (від латин. incorporo — включаю до складу) — приєднувати, включати. Eкономічна енциклопедія
  4. інкорпорувати — інкорпорува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. інкорпорувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., книжн. Включати щось до свого складу; приєднувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. інкорпорувати — інкорпорува́ти (від лат. incorporo – включаю до свого складу) приєднувати, включати. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. інкорпорувати — ІНКОРПОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., книжн. Включати щось до свого складу; приєднувати. Словник української мови в 11 томах