інтегрувати

ОБ'Є́ДНУВАТИ (утворювати щось ціле, збираючи разом які-небудь окремі одиниці, елементи), З'ЄДНУВАТИ, ЗЛИВА́ТИ, ЗВО́ДИТИ, ІНТЕГРУВА́ТИ книжн. — Док.: об'єдна́ти, з'єдна́ти, зли́ти, звести. "Київ — мати міст руських..." Так, судилося йому об'єднати в єдину державу східнослов'янські племена (з журналу); Зовсім непомітно, а вже відчувалось, що надходить час з'єднувати землі (С. Чорнобривець); Шум весіннього вітру злив усі звуки в одне протягле гудіння (Л. Первомайський); Незабаром почалося й межування: панські землі докупи зводили (Панас Мирний); Суспільствознавство інтегрує суспільні науки.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтегрувати — див. інкорпорувати Словник чужослів Павло Штепа
  2. інтегрувати — інтегрува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. інтегрувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 мат. Знаходити інтеграл функції. 2》 книжн. Об'єднувати що-небудь у єдине ціле. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. інтегрувати — інтегрува́ти (від лат. integro – заповнюю, відновлюю) 1. Відшукувати інтеграл. 2. Робити інтеграцію. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. інтегрувати — ІНТЕГРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. мат. Знаходити інтеграл даної функції. Щоб визначити закон руху.., треба вміти розв’язувати обернену задачу — знаходити шлях за заданою швидкістю, тобто інтегрувати (Наука.., 6, 1964, 15). 2. книжн. Об’єднувати що-небудь у єдине ціле. Словник української мови в 11 томах