інтригувати

ЦІКА́ВИТИ кого (привертати чиюсь увагу, викликати інтерес), ЗАЦІКА́ВЛЮВАТИ, ІНТЕРЕСУВА́ТИ, ПРИВА́БЛЮВАТИ, РУ́ПИТИ кому, діал.; ІНТРИГУВА́ТИ (загадковістю, неясністю, таємничістю). — Док.: заціка́вити, заінтересува́ти, прива́бити, заінтригува́ти. Нерозв'язана загадка цікавить, навіває жаль або тугу (І. Франко); Данило, хвилюючись, починає говорити, і його оповідання відразу зацікавлює воєнкома (М. Стельмах); — Ви, очевидячки, в якійсь справі до мене? — Так. В справі, яка, наскільки я зміг зрозуміти, не може вас не інтересувати (А. Головко); Було в дівчині щось таке, що й привабило Ярину (С. Скляренко); Він закривається очима й плечима, йому ніщо не рупить (Ганна Барвінок); Це почало мене інтригувати. Невже він стежить за мною? (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтригувати — див. обманювати Словник синонімів Вусика
  2. інтригувати — Киринити, покиринити, накиринювати, накиринити, понакиринювати, скиринювати, скиринити, поскиринювати, цькувати, зіцьковувати, зіцькувати, позіцьковувати, нацьковувати, нацькувати, понацьковувати, див. дискредитувати Словник чужослів Павло Штепа
  3. інтригувати — інтригува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. інтригувати — -ую, -уєш, недок. 1》 неперех. Здійснювати інтриги проти кого-небудь. 2》 перех. Збуджувати цікавість загадковістю, неясністю, таємничістю; зацікавлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. інтригувати — ІНТРИГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. неперех. Здійснювати інтриги проти кого-небудь. — Інші, розізлившися на вас, почнуть інтригувати, встромляти вам палки в колеса (Шовк. Словник української мови в 11 томах