іритувати

ДРАТУВА́ТИ (збуджувати, посилювати в кого-небудь якесь відчуття, почуття), НЕРВУВА́ТИ, РОЗДРАТО́ВУВАТИ розм., ДРАЖНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЖНЮВАТИ розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм., РОЗ'Я́ТРЮВАТИ розм., ША́РПАТИ зі сл. душу, серце, нерви і т. ін., розм., ШПИГА́ТИ розм., ШКРЯ́БАТИ розм., ДЕНЕРВУВА́ТИ зах., ІРИТУВА́ТИ зах. — Док.: роздратува́ти, знервува́ти, рознервува́ти, роздражни́ти, роздразни́ти, роз'ятри́ти, шарпну́ти, шпигну́ти, шпигону́ти, шкрябну́ти, зденервува́ти, зіритува́ти. Тиховичеві не до жартів. Якесь роздратовання обхоплює його, — його все гніває, все дратує (М. Коцюбинський); — І приніс же дідько оту красуню в мій палац! Я вже був забувся про неї, а вона знов роздратувала мене своїми очима (І. Нечуй-Левицький); Його сухувата стриманість дражнила й розпалювала її більше, ніж коли б він пішов назустріч її заграванням (З. Тулуб); Обід, на який вона пішла до спільної їдальні наперекір своїй ранішній постанові, знов роздражнив і рознервував її в високій мірі (І. Франко); Раптом почала находити на них якась неміч, але це ще більше дразнило їх (Н. Кобринська); В хаті не застала (Зоя) нікого. Се її трохи роздразнило (О. Кобилянська); Те, що вона сказала йому правду, ще більше роз'ятрювало його горе (Н. Рибак); Тяжкі муки викликали ще тяжчі думки і, поєднавшись, шарпали і серце і душу Одарчину (Панас Мирний); Весь час він відчував неспокій, і той неспокій шпигав його, гнав додому (Є. Гуцало); Гервасія Салогана і досі звуть не управителем, а теж економом, і це неабияк шкрябає гоноровитого попихача (М. Стельмах); Студінь і брак хати так мене денервували, що я не міг писати (В. Стефаник); Декотрі теми п. Квітку, як чоловіка нервового, могли б занадто зіритувати (Леся Українка). — Пор. збу́джувати, се́рдити.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іритувати — Іритува́ти: — гнівати [XX] Не знаю, для чого Вас так ритує слово Polski, скоро я написав Вам, що писане воно було зовсім не в значенню якихось націоналістично-централістичних поползновеній, але надруковане попросту з неуваги... Словник з творів Івана Франка
  2. іритувати — див. сердитися Словник синонімів Вусика
  3. іритувати — Дратувати, зідратовувати, зідратувати, позідратовувати, подратовувати, подратувати, роздратовувати, роздратувати, пороздратовувати, дрочити, зідрочувати, зідрочити, позідрочувати, надрочувати, надрочйти, понадрочувати, подрочувати, подрочити... Словник чужослів Павло Штепа
  4. іритувати — іритува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  5. іритувати — іритува́ти нервувати, злити, дратувати (ст): Так він мене іритує тою своєю глупотою (Авторка)||злостити Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. іритувати — -ую, -уєш, недок., перех., рідко. Те саме, що злостити; дратувати, сердити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. іритувати — ІРИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., рідко. Те саме, що злости́ти; дратувати, сердити. Став [Славко] на місці й сердито промовив: — Прошу вас дуже, товаришу, не прозивайте мене доктором. Мене це іритує! (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах