іритувати

іритува́ти нервувати, злити, дратувати (ст): Так він мене іритує тою своєю глупотою (Авторка)||злостити

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іритувати — Іритува́ти: — гнівати [XX] Не знаю, для чого Вас так ритує слово Polski, скоро я написав Вам, що писане воно було зовсім не в значенню якихось націоналістично-централістичних поползновеній, але надруковане попросту з неуваги... Словник з творів Івана Франка
  2. іритувати — див. сердитися Словник синонімів Вусика
  3. іритувати — Дратувати, зідратовувати, зідратувати, позідратовувати, подратовувати, подратувати, роздратовувати, роздратувати, пороздратовувати, дрочити, зідрочувати, зідрочити, позідрочувати, надрочувати, надрочйти, понадрочувати, подрочувати, подрочити... Словник чужослів Павло Штепа
  4. іритувати — іритува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  5. іритувати — -ую, -уєш, недок., перех., рідко. Те саме, що злостити; дратувати, сердити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. іритувати — ДРАТУВА́ТИ (збуджувати, посилювати в кого-небудь якесь відчуття, почуття), НЕРВУВА́ТИ, РОЗДРАТО́ВУВАТИ розм., ДРАЖНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЖНЮВАТИ розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм., РОЗ'Я́ТРЮВАТИ розм., ША́РПАТИ зі сл. душу, серце, нерви і т. ін. Словник синонімів української мови
  7. іритувати — ІРИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., рідко. Те саме, що злости́ти; дратувати, сердити. Став [Славко] на місці й сердито промовив: — Прошу вас дуже, товаришу, не прозивайте мене доктором. Мене це іритує! (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах