авантурник

Авантурист, аферист; пройдисвіт, дурисвіт; шахрай, ошуканець; ризикант, відчайдух, урвиголова, шукач пригод, б.з. знайдибіда.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. авантурник — Аванту́рник, -ка; -ники, -ків і авантюри́ст, -та; -ри́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. авантурник — аванту́рник 1. незгідлива людина, схильна до сварок, колотнеч (ср, ст): Личаків був колись відомий різного роду авантурниками. Так, наприклад, славним був близько 1848 року маляр Куба Пельц; він був середнього зросту, присадкуватий... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. авантурник — ПРОЙДИ́СВІТ розм. (хитра і спритна у своїх вчинках людина), АВАНТЮРИ́СТ, АВАНТУ́РНИК, ПРО́ЙДА розм., ПРОНО́ЗА розм., ПРОНИ́РА розм., ПРОЛА́ЗА розм., ШЕ́ЛЬМА розм., В'ЮН розм., ЛОВКА́Ч розм., ПРОЙДО́ХА розм., ЗУХ фам., ЕКВІЛІБРИ́СТ ірон., ХЛЮСТ зневажл. Словник синонімів української мови
  4. авантурник — Пройдисвіт, знайдибіда, дурисвіт, див. обманщик Словник чужослів Павло Штепа
  5. авантурник — див. авантюрник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. авантурник — АВАНТУ́РНИК див. авантю́рник. Словник української мови у 20 томах
  7. авантурник — аванту́рник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  8. авантурник — див. авантюрист Словник синонімів Вусика
  9. авантурник — АВАНТУ́РНИК див. авантю́рник. Словник української мови в 11 томах