авантурник

аванту́рник 1. незгідлива людина, схильна до сварок, колотнеч (ср, ст): Личаків був колись відомий різного роду авантурниками. Так, наприклад, славним був близько 1848 року маляр Куба Пельц; він був середнього зросту, присадкуватий, але відзначався великою силою; й кожної суботи, по виплаті, підпивши, робив на передмістю галабурди; раз у бійці повкидав до криниці, головою вділ, дев'ятьох гренадерів. Його переміг, врешті, на якійсь забаві Каспер Смоленський. Потім "королем Личакова" став Антін Плєцьон, різник і пачкар, що воював з акцизними сторожами й поліціянтами. Інший різник, Грінер, відзначився також великою силою, головою вибивав двері і брав участь в атлетичних змаганнях у цирку. Останніми славними авантурниками були різник Теофіль Берлинський і муляр Тома Івановський. Вони уладжували собі таку "забавку": кидалися між спокійних гостей, робили замішання, били вправо і вліво, а накінець, як уже бійка була в повному розпалі, кланялися всім чемно і відходили, якби нічого не було (Крип'якевич)||галабурда, галабурдник, грандяр

2. шукач пригод (ст)||фіфак