безкрилий
Без крил; (хто) неориґінальний, неокрилений, р. бездарний, ід. пороху не вигадав; (- творчість) буденний, сірий, нецікавий; (- фантазію) бідний.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безкрилий — безкри́лий прикметник Орфографічний словник української мови
- безкрилий — -а, -е. 1》 Який не має крил. 2》 перен. Позбавлений творчої сили, фантазії; знижений, буденний, сірий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безкрилий — БЕЗКРИ́ЛИЙ, а, е. 1. Який не має крил. Поряд з безкрилими в колоніях на капусті народжуються і крилаті попелиці (з наук.-попул. літ.); У сім'ї термітів є від кількох сотень до кількох мільйонів нездатних до розмноження безкрилих самців і самок (з навч. Словник української мови у 20 томах
- безкрилий — БУДЕ́ННИЙ (позбавлений виразності, оригінальності, нічим не привабливий, нецікавий); ПРОЗАЇ́ЧНИЙ, НЕПОЕТИ́ЧНИЙ (позбавлений поетичності, оригінальності; про світогляд, інтереси і т. ін. — вузькопрактичний); ПРИЗЕ́МЛЕНИЙ підсил., БЕЗКРИ́ЛИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- безкрилий — Безкри́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безкрилий — БЕЗКРИ́ЛИЙ, а, е. 1. Який не має крил. Птах летів, і крила посіклись. І він сів тоді на мураву. — Ні, безкрилий я не проживу! (Тер., Серце.., 1962, 29); Поряд з безкрилими в колоніях на капусті народжуються і крилаті попелиці (Шкідн. поля.. Словник української мови в 11 томах
- безкрилий — Безкрилий, -а, -е Не имѣющій крыльевъ, безкрылый. Словник української мови Грінченка