безлік

І БЕЗЛІЧ, сила-силенна, тьма-тьменна, кн. сонми; У ФР. купа, море, рій, гибіль; ЯК ПР. дуже БАГАТО, без ліку, без ліку-міри.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безлік — бе́злік іменник чоловічого роду безліч рідко Орфографічний словник української мови
  2. безлік — -у, ч., рідко. Те саме, що безліч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безлік — БЕ́ЗЛІК, у, ч., рідко. Те саме, що бе́зліч. Став я позирати з берегових стін .. На жартливий безлік водяних тварин (Я. Щоголів); Бачу я навкруг велику землю, багато племен і родів, що прожили безлік віків (С. Скляренко). Словник української мови у 20 томах
  4. безлік — див. багато Словник синонімів Вусика
  5. безлік — БЕ́ЗЛІЧ (дуже велика кількість кого-, чого-небудь), БЕ́ЗЛІК рідше, КУ́ПА підсил. розм., РІЙ підсил. розм., СОНМ підсил. книжн., СО́НМИЩЕ підсил. книжн., ТЬМА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМУ́ЩА підсил. розм., ХМА́РА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМЕ́ННА підсил. Словник синонімів української мови
  6. безлік — Бе́злік, -ку, -кові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. безлік — БЕ́ЗЛІК, у, ч., рідко. Те саме, що бе́зліч. Став я позирати з берегових стін.. На жартливий безлік водяних тварин (Щог., Поезії, 1958, 357); Бачу я навкруг велику землю, багато племен і родів, що прожили безлік віків (Скл., Святослав, 1959, 55). Словник української мови в 11 томах
  8. безлік — Безлік, -ку м. = іі. безліч. Безлік водяних тварин. Щог. Сл. 91. Безліки пташок. Щог. Сл. 67. Словник української мови Грінченка