бузувір

Нелюд, недолюдок, недолюд, мучитель, гнобитель, ірод, ірід; (релігійний) фанатик; пор. БАРБАР.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бузувір — бузуві́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бузувір — -а, ч. Людина, яка виявляє крайню релігійну нетерпимість до інакомислячих, жорстоко переслідує їх; запеклий фанатик. || перен. Взагалі зла, жорстока людина; мучитель, гнобитель, недолюдок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бузувір — БУЗУВІ́Р, а, ч. Людина, яка виявляє крайню релігійну нетерпимість до інакодумців, жорстоко переслідує їх; запеклий фанатик. На прю! Без ляку і зневіри – За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Словник української мови у 20 томах
  4. бузувір — див. бешкетник; ворог; грішник; жорстокий; задерикуватий Словник синонімів Вусика
  5. бузувір — НЕДО́ЛЮДОК зневажл., лайл. (про людину, що втратила свої людські риси й не гідна цього звання через свої потворні, жахливі вчинки, дії), НЕДО́ЛЮД зневажл., лайл., НЕ́ЛЮД перев. мн., зневажл., БУЗУВІ́Р лайл., ПОТВО́РА зневажл., ВИ́РОДОК зневажл., лайл. Словник синонімів української мови
  6. бузувір — Бузуві́р, -ра, -рові; -ві́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. бузувір — БУЗУВІ́Р, а, ч. Людина, яка виявляє крайню релігійну нетерпимість до інакомислячих, жорстоко переслідує їх; запеклий фанатик. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (Стар., Поет. тв. Словник української мови в 11 томах
  8. бузувір — Бузувір, -ра м. = безувір. Словник української мови Грінченка