бідацтво

Убогість, убозтво, бідність, злидні, злиденність, нужда, нестатки, бідота; ЗБ. голота, сірома, бідота.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бідацтво — біда́цтво іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. бідацтво — -а, с., розм. 1》 Стан убогого; убогість, бідність. 2》 збірн. Бідняки; біднота. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бідацтво — БІДА́ЦТВО, а, с., розм. 1. Стан убогого; убогість, бідність. Довше моє бідацтво, ніж його багатство (прислів'я); Тоді майже байдуже поставилася [Одарка] до того Микити, адже їй те бідацтво було незрозуміле (Іван Ле). 2. збірн. Бідняки; біднота. Словник української мови у 20 томах
  4. бідацтво — біда́цтво → бідака (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. бідацтво — БІ́ДНІСТЬ (матеріальна незабезпеченість, брак засобів до існування), СКРУ́ТА, НЕСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ЧА перев. мн., рідше, УБО́ГІСТЬ (ВБО́ГІСТЬ) підсил., УБО́ЗТВО (ВБО́ЗТВО) підсил., ЗЛИ́ДНІ мн. підсил., ЗЛИДЕ́ННІСТЬ підсил. Словник синонімів української мови
  6. бідацтво — БІДА́ЦТВО, а, с., розм. 1. Стан убогого; убогість, бідність. Довше моє бідацтво, ніж його багатство (Гал.-руські приповідки, І, 1901-1905, 52); Тоді майже байдуже поставилася [Одарка] до того Микити, адже їй те бідацтво було незрозуміле (Ле, Ю. Кудря, 1956, 289). 2. збірн. Бідняки; біднота. Словник української мови в 11 томах