бійка
(побутова) жм. наминачка, прочухан, чубанина, чублення, халазія, р. бій; (беззахисного) БИТТЯ; Р. бій.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бійка — бі́йка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири бі́йки Орфографічний словник української мови
- бійка — [б’ійка] -йкие, д. і м. -йц'і, мн. б'ійкие/б'ійки, б'ійок дв'і б'ійкие Орфоепічний словник української мови
- бійка — -и, ж. 1》 Взаємне завдавання ударів, побоїв. 2》 Биття, побої. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бійка — БІ́ЙКА, и, ж. 1. Взаємне завдавання ударів, побоїв. – Лайка – не бійка: в боку не болить (Сл. Гр.); – Лаєшся з жінкою, часом до бійки доходить (М. Коцюбинський); Часом то в одному, то в іншому місці зчиняється бійка (О. Гончар). 2. Биття, побої. Словник української мови у 20 томах
- бійка — Пустився в бійку — чуба не жалій. Якщо почав боротися за правду, то вже борись за неї до кінця. Приповідки або українсько-народня філософія
- бійка — син. коцалка, махач, мочилово. Словник жарґонної лексики української мови
- бійка — Баталія (ірон.), бешкет, биття, бійня, борщкнява, буча, двобій, дебош, дешпет, довбанище, драча, драчка, дряпанина, заваруха, заварушка, кавардак, колошмарня, кудля, мордобій, навкулаччина, наминачка, передрачка, побоїсько, побоїще, поволочка... Словник синонімів Вусика
- бійка — розма́хувати кулака́ми (пі́сля бі́йки). Доводити, говорити, відстоювати і т. ін. що-небудь, коли вже пізно. (Ольга:) Тепер треба подумати про те, щоб підправити господарство, а розмахувати кулаками після бійки — чи варто? (І. Фразеологічний словник української мови
- бійка — БІ́ЙКА (взаємне завдання ударів, побоїв), БАТА́ЛІЯ жарт., ірон., БІЙ розм. рідше, ПОБО́ЇЩЕ підсил. розм. Родина Гамаліїв з діда-прадіда перебойці. Словник синонімів української мови
- бійка — Бі́йка, -ки, -ці; бі́йки, бі́йок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бійка — БІ́ЙКА, и, ж. 1. Взаємне завдавання ударів, побоїв. — Лайка-небійка: в боку не болить (Сл. Гр.); — Лаєшся з жінкою, часом до бійки доходить (Коцюб., І, 1955, 451); Часом то в одному, то в іншому місці зчиняється бійка (Гончар, Таврія.., 1957, 39). Словник української мови в 11 томах
- бійка — Бійка, -ки ж. Драка. Лайка — не бігша: в боку не болить. посл. Словник української мови Грінченка