1. Словник синонімів Караванського

вайло

Незграба, тюхтій, вахлай, вахлак, маруда, фам. мамула, бамбула, макуха, гергепа, рептух, БЕВЗЬ, мацапура, р. кендюх, п. тюлень.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вайло — вайло́ іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. вайло — Ва́йло, ва́йльо, виг. Ого! -Але подиви ся лишень на ту красуню, що онде йде. Чи то на ній станика нема, чи що се за чудасія? — Агій на тебе! Се вона так декольтована. — Вато!.. — Та не кричи, бо тебе ще напудить ся ота панна онде... (Галіп, 97) // бук. Українська літературна мова на Буковині
  3. вайло — -а, ч. і ж., розм. Неповоротка, незграбна людина; тюхтій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вайло — ВАЙЛО́, а́, ч. і с., розм. Неповоротка, незграбна людина; тюхтій. Біда якомусь вайлові, якщо він потрапить Багірову під руку в таку мить! (О. Словник української мови у 20 томах
  5. вайло — див. вайлуватий; слабодухий Словник синонімів Вусика
  6. вайло — ВАЙЛО́ розм. (перев. зневажлива й лайлива назва неповороткої, незграбної людини), ТЮХТІ́Й, НЕЗГРА́БА, ЛА́НТУХ, ТЮЛЕ́НЬ, ВЕДМІ́ДЬ, БУРМИ́ЛО, МАМУ́ЛА, БАМБУ́ЛА, ОДОРО́БЛО (ОДОРО́БАЛО) (ДОРО́БАЛО) (ДОРО́БЛО), КЕ́НДЮХ, ОПУ́ДАЛО, ГЕВА́Л, ГЕРГЕ́ПА діал. Словник синонімів української мови
  7. вайло — ВАЙЛО́, а́, ч. і ж., розм. Неповоротка, незграбна людина; тюхтій. Біда якомусь вайлові, якщо він потрапить Багірову під руку в таку мить! (Гончар, III, 1959, 188); // зневажл., лайл. Словник української мови в 11 томах
  8. вайло — Вайло меж. Увы! горе! Желех. --------------- Вайло, -ла с. Увалень, вахлакъ, медлительный, неповоротливый. Вайло дурне! (брань). МВ. (КС. 1902. X. 152). ув. вайлюка. Аф. 311. Словник української мови Грінченка