вариво

Значення в інших словниках

1. вариво — ва́риво 1 іменник середнього роду страва або щось, що її нагадує ва́риво 2 іменник середнього роду варіння Орфографічний словник української мови
2. вариво — -а, с. 1》 Те, що вариться або зварене (страва і т. ін.). 2》 розм. Кількість їстівного, потрібна для варіння на один раз. 3》 розм. Те саме, що варіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вариво — ВА́РИВО, а, с. 1. Те, що вариться або зварене (страва, їжа і т. ін.). На припічку палав вогонь, жінки варили якесь вариво (М. Коцюбинський); Діти набирали того варива дерев'яними ложками (В. Словник української мови у 20 томах
4. вариво — А, с., нарк. Наркотичні речовини для внутрішньовенних ін'єкцій. Словник сучасного українського сленгу
5. вариво — I варене, варка, страва II див. їда Словник синонімів Вусика
6. вариво — ВАРІ́ННЯ (готування їжі за допомогою вогню), ВА́РЕННЯ, ВА́РИВО розм., КУ́ХНЯ рідко, ГОТІ́ВЛЯ діал. Вона вирішила будь-що опанувати складне мистецтво варіння їжі (Ю. Збанацький); Господиня перебирала квасолю для варення (І. Словник синонімів української мови
7. вариво — Ва́риво, -ва, -ву; -рива, -рив Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. вариво — ВА́РИВО, а, с. 1. Те, що вариться або зварене (страва і т. ін.). На припічку палав вогонь, жінки варили якесь вариво (Коцюб., І, 1955, 371); Діти набирали того варива дерев’яними ложками (Кучер, Пов. і опов. Словник української мови в 11 томах
9. вариво — Вариво, -ва с. = варево. Словник української мови Грінченка