вгорі

Значення в інших словниках

1. вгорі — вгорі́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. вгорі — ВГОРІ (УГОРІ) – В (У) ГОРІ Вгорі (угорі), присл. Високо в небі, у верхній частині чогось. Неосяжне зоряне небо розкрило вгорі своє іскристе склепіння (З.Тулуб); Вгорі, назустріч пухнастим хмаркам, летіли журавлі (М.Лазорський); – Ку-ку!... Літературне слововживання
3. вгорі — [ўгоур'і] = угорі присл. Орфоепічний словник української мови
4. вгорі — (угорі), присл. 1》 Високо в небі, в повітрі. || У верхній частині чогось, зверху на чому-небудь. 2》 у знач. прийм. У верхній частині чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. вгорі — ВГОРІ́ (УГОРІ́), присл. 1. Високо в небі, у повітрі. Зорі тихо тремтять угорі (М. Коцюбинський); Над степом, вгорі, летять журавлі (І. Нехода); // У верхній частині чогось, зверху на чому-небудь. Словник української мови у 20 томах
6. вгорі — див. угорі Словник синонімів Вусика
7. вгорі — ВГОРІ́ (УГОРІ́) (у верхній, горішній частині чогось), НАГОРІ́, ЗВЕ́РХУ, НАВЕРХУ́. Вона рвала його (комиш), ламала, крутила.., а він згинавсь, упирався, зчіплювався вгорі китицями (М. Словник синонімів української мови
8. вгорі — Вгорі́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. вгорі — ВГОРІ́ (УГОРІ́), присл. 1. Високо у небі, в повітрі. Зорі тихо тремтять угорі (Коцюб., І, 1955, 31); Над степом, вгорі, летять журавлі (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 109); // У верхній частині чогось, зверху на чому-небудь. Словник української мови в 11 томах