вдавати
<�УДАВАТИ> робити <�брати на себе> вигляд; (з себе) корчити, жм. строїти, клеїти, приставляти, морщити; (на сцені) розігрувати, грати, кн. зображати, відтворювати; (кого) наслідувати, ставати в позу; (нещасного) співати Лазаря; (хворого) симулювати, прикидатися <�придурюватися> ким; дк. ВДАТИ, (різьбу) виготовити, зробити, змайструвати; (на дуду) утнути; (що зробити) змогти, зуміти.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вдавати — вдава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вдавати — ВДАВА́ТИ див. удава́ти. Словник української мови у 20 томах
- вдавати — вдава́ти: ◊ ту́рка вдава́ти → турок Лексикон львівський: поважно і на жарт
- вдавати — НАСЛІ́ДУВАТИ кого, що (перейнявши, засвоївши, зображати, виражати з можливою точністю чиї-небудь дії, рухи, звуки тощо або ознаки, особливості чого-небудь); КОПІЮВА́ТИ (наслідувати з максимальною точністю, у всьому); ІМІТУВА́ТИ книжн. Словник синонімів української мови