вдаватися
<�УДАВАТИСЯ> (кому) щастити, таланити, фортунити; (до кого) звертатися, апелювати, адресуватися; (до чого) уживати що, (до роботи) мати нахил; (до хитрощів) пускатися на що; (у що) ударятися, заглиблюватися, поринати, віддаватися чому, (в тугу) впадати, перейматися чим; (в розпуку) ІД. братися <�хапатися> за голову, піддаватися розпуці, ламати руки, рвати на собі волосся; док. ВДАТИСЯ, (у кого) вродитися <�народитися> схожим на, успадкувати риси чиї; (до дипломатії) ІД. пошитися у дипломати; (з ч. не) схибити.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вдаватися — вдава́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вдаватися — [ўдаватиес'а] = удаватися ўдайус'а, ўдайес':а, ўдайец':а, ўдайеимос'а, ўдайеитес'а, ўдайуц':а Орфоепічний словник української мови
- вдаватися — ВДАВА́ТИСЯ див. удава́тися. Словник української мови у 20 томах
- вдаватися — ВКЛИ́НЮВАТИСЯ (УКЛИ́НЮВАТИСЯ) у що (міститися клином, вузькою смугою в чому-небудь), ВРІ́ЗУВАТИСЯ (УРІ́ЗУВАТИСЯ), ВРІЗА́ТИСЯ (УРІЗА́ТИСЯ), ВГАНЯ́ТИСЯ (УГАНЯ́ТИСЯ), ВГО́НИТИСЯ (УГО́НИТИСЯ) рідше, ВДАВА́ТИСЯ (УДАВА́ТИСЯ) рідше. — Док. Словник синонімів української мови
- вдаватися — Вдава́тися, вдаю́ся, вдає́шся; вда́тися, вда́мся, вдаси́ся в що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)