вдвічі

Значення в інших словниках

1. вдвічі — вдві́чі прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. вдвічі — присл. У два рази: вдвічі більше, вдвічі старший за нього, побіг удвічі швидше. Літературне слововживання
3. вдвічі — [ўдв'іч'і] = удвічі присл. Орфоепічний словник української мови
4. вдвічі — (удвічі), присл. Те саме, що вдвоє 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. вдвічі — ВДВІ́ЧІ (УДВІ́ЧІ), присл. Те саме, що вдво́є 1. Та він у нас і не такий уже розбіяка, як його уславили: як до нього добре – він удвічі добрий (С. Васильченко); В час війни двічі спалене, тепер воно [містечко] швидко відбудовувалося і зросло майже вдвічі (В. Козаченко). Словник української мови у 20 томах
6. вдвічі — ВДВО́Є (УДВО́Є) (у два рази), ВДВІ́ЧІ (УДВІ́ЧІ). Понад берегами Росі в лісах піднімались рядками верхи старих осокорів, вдвоє вищих од лісу (І. Нечуй-Левицький); А пожар удвоє Розгорівся (Т. Словник синонімів української мови
7. вдвічі — ВДВІ́ЧІ (УДВІ́ЧІ), присл. Те саме, що вдво́є 1. Та він у нас і не такий уже розбіяка, як його уславили: як до нього добре — він удвічі добрий (Вас., II, 1959, 361); В час війни двічі спалене, тепер воно [містечко] швидко відбудовувалося і зросло майже вдвічі (Коз., Сальвія, 1956, 46). Словник української мови в 11 томах