вдоволення

Задоволення, кн. сатисфакція, сил. насолода, втіха, блаженство; (собою) самовдоволення.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдоволення — вдово́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вдоволення — [ўдоволеин':а] = удоволення -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. вдоволення — ВДОВО́ЛЕННЯ див. удово́лення. Словник української мови у 20 томах
  4. вдоволення — Вдово́лення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)