вдоволення
Задоволення, кн. сатисфакція, сил. насолода, втіха, блаженство; (собою) самовдоволення.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вдоволення — вдово́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вдоволення — [ўдоволеин':а] = удоволення -н':а Орфоепічний словник української мови
- вдоволення — ВДОВО́ЛЕННЯ див. удово́лення. Словник української мови у 20 томах
- вдоволення — Вдово́лення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)