вдовольняти
<�УДОВОЛЬНЯТИ> І ВДОВОЛЯТИ <�УДОВОЛЯТИ> задовольняти, з. уконтентовувати, фр. ситити; (спрагу) тамувати, тамувати, угамовувати, заспокоювати; (кого) догоджати кому; (вимоги) відповідати чому; дк. ВДОВОЛЬНИТИ, наситити.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вдовольняти — вдовольня́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вдовольняти — ВДОВОЛЬНЯ́ТИ див. удовольня́ти. Словник української мови у 20 томах
- вдовольняти — ЗАДОВОЛЬНЯ́ТИ (виконувати чиї-небудь вимоги, бажання, претензії і т. ін.), УДОВОЛЬНЯ́ТИ (ВДОВОЛЬНЯ́ТИ), УВО́ЛЮВАТИ (ВВО́ЛЮВАТИ), УВОЛЯ́ТИ (ВВОЛЯ́ТИ), УДОВОЛЯ́ТИ (ВДОВОЛЯ́ТИ) заст., УКОНТЕНТО́ВУВАТИ (ВКОНТЕНТО́ВУВАТИ) заст. Словник синонімів української мови