величний

Значення в інших словниках

1. величний — (який захоплює своєю величавістю) величавий, (з масивністю) грандіозний, монументальний, маєстатичний; (за виглядом) урочистий. Словник синонімів Полюги
2. величний — вели́чний прикметник Орфографічний словник української мови
3. величний — -а, -е. 1》 Який своєю грандіозністю, силою прояву або наявністю чогось видатного, надзвичайного викликає захоплення. || Який викликає почуття урочистості, піднесеності. 2》 Сповнений гідності, поважності. 3》 заст. Який заслуговує на пошану, повагу. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. величний — ВЕЛИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який своєю величиною, грандіозністю, силою вияву або наявністю чогось видатного, надзвичайного викликає подив, захоплення. Господи, Владико наш, яке то величне на цілій землі Твоє Ймення, Слава Твоя понад небесами! (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
5. величний — див. поважний Словник синонімів Вусика
6. величний — ВЕЛИ́ЧНИЙ (який своєю величиною, грандіозністю, силою прояву або наявністю чогось видатного, надзвичайного викликає подив, захоплення), ВЕЛИЧА́ВИЙ, ГРАНДІО́ЗНИЙ, МОНУМЕНТА́ЛЬНИЙ, ЦА́РСТВЕНИЙ книжн. рідко. Я сумую за вами, величні Карпати... (М. Словник синонімів української мови
7. величний — Вели́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. величний — ВЕЛИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який своєю величиною, грандіозністю, силою прояву або наявністю чогось видатного, надзвичайного викликає подив, захоплення. Червоний світ од блискавки ніби запалив пожежу на горах і в долинах.. Словник української мови в 11 томах
9. величний — Величний, -а, -е 1) Почитаемый, находящійся въ чести, достойный. До попа ідемо, гостинці несемо житнії, пшенишнії — ми в попа велишнії. Мет. 25. Який сей хліб чесний та величний, щоб такі й ви були. 2) Величественный. Діла твої святі, величні, все сталося, як ти задумав. К. Псал. 260. Словник української мови Грінченка