1. Словник української мови у 20 томах

величний

ВЕЛИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Який своєю величиною, грандіозністю, силою вияву або наявністю чогось видатного, надзвичайного викликає подив, захоплення.

Господи, Владико наш, яке то величне на цілій землі Твоє Ймення, Слава Твоя понад небесами! (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Червоний світ од блискавки ніби запалив пожежу на горах і в долинах .. Картина була велична, але страшна, як пекло (І. Нечуй-Левицький);

За час, за годину Тебе я покину, Величнеє море таємне! (Леся Українка);

Минулого розбивши тьму, Стоїть Кобзар перед очима; Його тяжка й велична путь .. У даль простерлася видима (М. Рильський);

У кожній жінці зберігається щось величне, найкраще на світі (І. Багряний);

// Який заслуговує пошани, поваги.

Твій рід хороший і величний: не плодив ні злодіїв, ні душогубців, як інші багатії роди (Марко Вовчок);

– Роде мій чесний та величний, тішуся тобою (В. Стефаник);

// Який викликає почуття урочистості, піднесеності.

У сю величну хвилину тихо розгортаються кущі – і на галяву виходить Хо (М. Коцюбинський).

2. Сповнений гідності, поважності.

Усі люди пов'яли, змарніли; тільки бабуся велична, як і була. Як не лає, як не кричить на неї пані, – бабуся не лякається, не метушиться; іде тихо, говорить спокійно, дивиться ясно своїми очима ясними (Марко Вовчок);

Він [командир] стояв спокійний і величний, мов нічого й не трапилося (В. Кучер);

Велична хода;

Величний жест.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. величний — (який захоплює своєю величавістю) величавий, (з масивністю) грандіозний, монументальний, маєстатичний; (за виглядом) урочистий. Словник синонімів Полюги
  2. величний — вели́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. величний — (- картину) величавий, г. маєстатичний, (- хвилину) урочистий, (палац) монументальний; (жест) п. царський, королівський. Словник синонімів Караванського
  4. величний — -а, -е. 1》 Який своєю грандіозністю, силою прояву або наявністю чогось видатного, надзвичайного викликає захоплення. || Який викликає почуття урочистості, піднесеності. 2》 Сповнений гідності, поважності. 3》 заст. Який заслуговує на пошану, повагу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. величний — див. поважний Словник синонімів Вусика
  6. величний — ВЕЛИ́ЧНИЙ (який своєю величиною, грандіозністю, силою прояву або наявністю чогось видатного, надзвичайного викликає подив, захоплення), ВЕЛИЧА́ВИЙ, ГРАНДІО́ЗНИЙ, МОНУМЕНТА́ЛЬНИЙ, ЦА́РСТВЕНИЙ книжн. рідко. Я сумую за вами, величні Карпати... (М. Словник синонімів української мови
  7. величний — Вели́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. величний — ВЕЛИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який своєю величиною, грандіозністю, силою прояву або наявністю чогось видатного, надзвичайного викликає подив, захоплення. Червоний світ од блискавки ніби запалив пожежу на горах і в долинах.. Словник української мови в 11 томах
  9. величний — Величний, -а, -е 1) Почитаемый, находящійся въ чести, достойный. До попа ідемо, гостинці несемо житнії, пшенишнії — ми в попа велишнії. Мет. 25. Який сей хліб чесний та величний, щоб такі й ви були. 2) Величественный. Діла твої святі, величні, все сталося, як ти задумав. К. Псал. 260. Словник української мови Грінченка