величина

ВЕЛИЧИНА́, и́, ж.

1. Розмір, об'єм, протяжність чогось.

Через зелені вишеньки та покривлені яблуньки на гробах визирали низькі дерев'яні хрестики різної величини (Н. Кобринська);

Річард ліпить з неї [індіанки] статую натуральної величини (Леся Українка);

Величина врожаю сільськогосподарських культур значною мірою залежить від якості посівного матеріалу (з навч. літ.).

2. спец. Те, що можна виміряти й обчислити.

Традиційний спосіб оцінки забруднення довкілля – порівняння концентрації токсиканту в середовищі з величинами гранично допустимих концентрацій (з наук. літ.);

У живих організмах відбуваються складні фізико-хімічні процеси, що супроводжуються змінами величин електричних потенціалів та відповідно електромагнітних полів (із журн.).

3. перен. Те, що має соціальне значення, суспільну цінність.

[Данило:] Одно біля машини крутиться на однім місті [місці], а друге, така величина, як Земля... (І. Карпенко-Карий);

Культура – величина відносно самостійна і самостимульована в тому розумінні, що вона не детермінована безпосередньо матеріальним розвитком суспільства (із журн.);

// Той, хто прославився своєю діяльністю, суспільним становищем і т. ін.

Думка, що Суліман є безпосереднім посланцем такої фінансової величини, як Річинський, закрутила голову Безбородькові (Ірина Вільде);

Французька критика сперечається: Башкирцева – талановитий епігон Бастьєна-Лепажа чи самостійна художня величина? (з публіц. літ.).

△ (1) Абсолю́тна величина́, мат. – значення числа безвідносно до його знака (плюс або мінус).

Абсолютна величина добутку дорівнює добутку абсолютних величин співмножників (з навч. літ.);

Абсолютна величина дійсного числа;

(2) Ве́кторна величина́, мат., фіз. – величина, що характеризується числовим значенням і напрямом у просторі.

Прискорення – це векторна величина, що характеризує зміну швидкості з часом (з навч. літ.);

Зі́рка (зоря́) пе́ршої величини́ див. зі́рка;

(3) Змі́нна величина́, мат., фіз. – величина, яка в певному процесі або дослідженні набуває різних значень.

Температурний коефіцієнт, що входить до моделі процесу танення снігу, може бути і константою, і змінною величиною (з наук.-техн. літ.);

У процесі ізотермічного стискання ідеального газу тиск і об'єм газу є змінними величинами (з навч. літ.);

(4) Крити́чна величина́, спец. – величина, що характеризує перехід чого-небудь у новий стан, іншу якість із набуттям нових властивостей.

У межах нульової смуги “сонячного вітру” густина рухомої плазми найбільша і, очевидно, сягає критичної величини (з наук. літ.);

(5) Пропорці́йні величи́ни, мат. – величини, які залежать одна від одної так, що збільшення або зменшення однієї з них зумовлює пропорційне збільшення або зменшення іншої.

Методика формування вміння розв'язувати задачі реалізується на матеріалі простих та складних задач, що містять пропорційні величини (з наук. літ.);

(6) Скаля́рна величина́, мат., фіз. – величина, що характеризується числовим значенням.

До скалярних величин, або скалярів, належать довжина, площа, температура, густина, робота й багато інших (з наук. літ.);

(7) Ста́ла (пості́йна) величина́, мат., фіз. – величина, яка в певному процесі або дослідженні зберігає незмінне значення.

Сталі величини позначають першими літерами латинського алфавіту (a, b, c, ...) (з навч. літ.);

Орбіти планет і навіть їхні маси не є строго постійними величинами (М. Руденко);

(8) Фізи́чна величина́ – величина, що характеризує фізичні властивості об'єктів чи явищ.

Прикладами фізичних величин можуть бути маса, густина, температура, тиск, довжина, показник заломлення світла (з наук.-попул. літ.);

Кількісну характеристику фізичної величини називають її розміром, а фіксована за розміром міра певної фізичної величини є її одиницею (напр.: метр, кілограм, градус) (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. величина — величина́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири величини́ Орфографічний словник української мови
  2. величина — (натуральна) величінь, р. більшина; (хто) авторитет, знавець, фігура. Словник синонімів Караванського
  3. величина — Величина — size; мат. — quantity, value — Größe — розмір, обсяг, протяжність чогось. Те, що можна виміряти, обчислити. Гірничий енциклопедичний словник
  4. величина — -и, ж. 1》 Розмір, обсяг, протяжність чогось. Впливна величина — фізична величина, яка впливає на результат вимірювання. Основна фізична величина — фізична величина, що прийнята за незалежну від інших величин певної системи фізичних величин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. величина — Велич, величінь, великість, розмір Словник чужослів Павло Штепа
  6. величина — Великість, величінь, завбільшки (з кого, з чого), розмір Словник синонімів Вусика
  7. величина — ВЕЛИЧИНА — одне з основних математичних понять, зміст якого узагальнюється з розвитком математики. Філософське значення його полягає у тому, що поняття "В." дозволяє експлікувати зміст кількісних співвідношень об'єктів і процесів дійсності. Філософський енциклопедичний словник
  8. величина — ВЕЛИЧИНА́ (обсяг, протяжність, площа й т. ін. того, що певним чином вимірюється), РО́ЗМІР, ВЕЛИ́КІСТЬ, ВЕЛИЧІ́НЬ, ФОРМА́Т розм. Їх (бочок) було багато, ..всякої величини (Г. Хоткевич); На сторінці.. Словник синонімів української мови
  9. величина — Величина́, -ни́; -чи́ни, -чи́н і величиня́, -чині́, -чине́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. величина — ВЕЛИЧИНА́, и́, ж. 1. Розмір, обсяг, протяжність чогось. Річард ліпить з неї [індіанки] статую натуральної величини (Л. Укр., III, 1952, 44); Через зелені вишеньки та покривлені яблуньки на гробах визирали низькі дерев’яні хрестики різної величини (Кобр. Словник української мови в 11 томах