вимогливий

(до підлеглих) суворий, сов. строгий; (вередливо) вибагливий, прискіпливий; (тон) наказовий; (у дрібницях) педантичний, скрупульозний.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

вимогливий — (який виражає вимогу) прискіпливий, причепливий, критичний, вибагливий, підсил. суворий. Словник синонімів Полюги
вимогливий — вимо́гливий прикметник Орфографічний словник української мови
вимогливий — -а, -е. 1》 Який ставить перед ким-небудь великі вимоги, домагається ретельного виконання, здійснення чогось і т. ін. || Який виражає вимогу (у 2 знач.). 2》 Який має великі потреби, запити, не задовольняється будь-чим. Вимогливий читач. || Який потребує чого-небудь у значній мірі. Великий тлумачний словник сучасної мови
вимогливий — ВИМО́ГЛИВИЙ, а, е. 1. Який висуває до кого-небудь великі вимоги, домагається ретельного виконання, здійснення чогось і т. ін. Державна приймальна комісія була вимоглива і сувора (В. Словник української мови у 20 томах
вимогливий — Вибагливий, немилосердий, немилосердний, суворий Словник синонімів Вусика
вимогливий — ВИБА́ГЛИВИЙ до чого (про рослини — який має великі потреби в чому-небудь), ВИМО́ГЛИВИЙ, ПРИМХЛИ́ВИЙ. До ґрунту горох вибагливий (з посібника); У період проростання насіння гречка вимоглива до тепла (з журналу). Словник синонімів української мови
вимогливий — ВИМО́ГЛИВИЙ, а, е. 1. Який ставить перед ким-небудь великі вимоги, домагається ретельного виконання, здійснення чогось і т. ін. Я намагаюся бути вимогливим і справедливим, але не суворим, бо суворість робить педагога чужим для гарячої душі дитини (Гур. Словник української мови в 11 томах