вимогливий

ВИМО́ГЛИВИЙ, а, е.

1. Який висуває до кого-небудь великі вимоги, домагається ретельного виконання, здійснення чогось і т. ін.

Державна приймальна комісія була вимоглива і сувора (В. Кучер);

Тільки вимогливий до себе начальник зможе завоювати авторитет і повагу своїх підлеглих (І. Багмут);

Я намагаюся бути вимогливим і справедливим, але не суворим, бо суворість робить педагога чужим для гарячої душі дитини (О. Гуреїв);

// Який виражає вимогу (у 2 знач.).

Десь згори зненацька пролунав вимогливий голос: – Хто старший? (О. Гончар).

2. Який має великі потреби, запити, не задовольняється будь-чим.

Ми стали жорсткіші й вимогливіші і до самих себе, і до тих, хто приймає відповідальні рішення (Ю. Щербак);

Надивившись всіляких європейських див, ми загострили свій смак і стали вимогливі у своїх художніх прагненнях (з мемуарної літ.);

Вимогливий читач;

// до чого. Який особливо потребує чого-небудь для свого розвитку.

Смородина й малина вимогливі до вологи (із журн.);

До ґрунтів могар менш вимогливий, ніж суданська трава (з Інтернету).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимогливий — (який виражає вимогу) прискіпливий, причепливий, критичний, вибагливий, підсил. суворий. Словник синонімів Полюги
  2. вимогливий — вимо́гливий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. вимогливий — (до підлеглих) суворий, сов. строгий; (вередливо) вибагливий, прискіпливий; (тон) наказовий; (у дрібницях) педантичний, скрупульозний. Словник синонімів Караванського
  4. вимогливий — -а, -е. 1》 Який ставить перед ким-небудь великі вимоги, домагається ретельного виконання, здійснення чогось і т. ін. || Який виражає вимогу (у 2 знач.). 2》 Який має великі потреби, запити, не задовольняється будь-чим. Вимогливий читач. || Який потребує чого-небудь у значній мірі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вимогливий — Вибагливий, немилосердий, немилосердний, суворий Словник синонімів Вусика
  6. вимогливий — ВИБА́ГЛИВИЙ до чого (про рослини — який має великі потреби в чому-небудь), ВИМО́ГЛИВИЙ, ПРИМХЛИ́ВИЙ. До ґрунту горох вибагливий (з посібника); У період проростання насіння гречка вимоглива до тепла (з журналу). Словник синонімів української мови
  7. вимогливий — ВИМО́ГЛИВИЙ, а, е. 1. Який ставить перед ким-небудь великі вимоги, домагається ретельного виконання, здійснення чогось і т. ін. Я намагаюся бути вимогливим і справедливим, але не суворим, бо суворість робить педагога чужим для гарячої душі дитини (Гур. Словник української мови в 11 томах