вироблювати

ВИРОБЛЯТИ (авта) робити, виготовляти, продукувати; (вдачу) Удосконалювати, ФОРМУВАТИ, розвивати; (норму) виконувати; (землю) виснажувати, вичерпувати; (коники) витівати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вироблювати — Виро́блювати, -ро́блюю, -ро́блюєш, -ро́блюють; виро́блюючи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. вироблювати — ВИРО́БЛЮВАТИ див. виробля́ти. Словник української мови в 11 томах
  3. вироблювати — ВИРО́БЛЮВАТИ див. виробля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. вироблювати — див. виробляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вироблювати — виро́блювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  6. вироблювати — Вироблювати, -люю, -єш гл. = виробляти. О. 1861. IX. 179. Словник української мови Грінченка
  7. вироблювати — ВИРОБЛЯ́ТИ (у процесі праці викликати появу якихось речей, предметів і т. ін.), ВИРО́БЛЮВАТИ, ВИГОТОВЛЯ́ТИ, ВИГОТО́ВЛЮВАТИ, РОБИ́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, ПРОДУКУВА́ТИ, ТВОРИ́ТИ, СТВО́РЮВАТИ, ВИТВО́РЮВАТИ, ФАБРИКУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови