вироблювати
Вироблювати, -люю, -єш
гл. = виробляти. О. 1861. IX. 179.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вироблювати — виро́блювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вироблювати — ВИРОБЛЯТИ (авта) робити, виготовляти, продукувати; (вдачу) Удосконалювати, ФОРМУВАТИ, розвивати; (норму) виконувати; (землю) виснажувати, вичерпувати; (коники) витівати. Словник синонімів Караванського
- вироблювати — див. виробляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вироблювати — ВИРО́БЛЮВАТИ див. виробля́ти. Словник української мови у 20 томах
- вироблювати — ВИРОБЛЯ́ТИ (у процесі праці викликати появу якихось речей, предметів і т. ін.), ВИРО́БЛЮВАТИ, ВИГОТОВЛЯ́ТИ, ВИГОТО́ВЛЮВАТИ, РОБИ́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, ПРОДУКУВА́ТИ, ТВОРИ́ТИ, СТВО́РЮВАТИ, ВИТВО́РЮВАТИ, ФАБРИКУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
- вироблювати — Виро́блювати, -ро́блюю, -ро́блюєш, -ро́блюють; виро́блюючи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вироблювати — ВИРО́БЛЮВАТИ див. виробля́ти. Словник української мови в 11 томах